Загороднюк Андрій Васильович

Загороднюк Андрій Васильович – доктор фізико-математичних наук, професор.

Народився 09.07.1967 р. в  м. Винники Львівської області. У 1993 р. закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка за спеціальністю  математика. У 1993-1996 рр. навчався в аспірантурі Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України. Після закінчення аспірантури з 1996 р. працював у цьому ж Інституті, пройшовши у ньому всі посади наукового зростання – молодшого наукового співробітника, наукового співробітника, старшого наукового співробітника. У період з 1998 р. по 2001 р. перебував у докторантурі Інституту.

2007 – 2013 рр. працював завідувачем кафедри математичного і функціонального аналізу Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

З 2013 року  – проректор з наукової роботи університету.

З 2010 року очолює спільну лабораторію нелінійного функціонального аналізу Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України. Захистив дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата (1997 р.) і доктора (2007 р.) фізико-математичних наук за спеціальністю математичний аналіз. Присвоєно вчені звання старшого наукового співробітника (2003 р.) і професора (2013 р.).

Опублікував 128 наукових праць, у тому числі монографію та два розділи в колективних монографіях. Підготував одного доктора наук та 7 кандидатів наук, є науковим керівником трьох аспірантів та науковим консультантом одного докторанта.

Загороднюк Андрій Васильович добре відомий в Україні та за її межами своїми науковими результатами в галузі функціонального аналізу, зокрема, теорії аналітичних відображень банахових просторів, теорії топологічних тензорних добутків, теорії банахових алгебр. Він довів аналоги теорем про замкнений графік та відкрите відображення для поліноміальних та аналітичних відображень на банахових просторах, поширив ці результати на широкий клас нелінійних операторів, описав структуру ядра поліноміальних функціоналів. Зокрема, у співавторстві з А.М. Плічком показав, що ядро однорідного поліноміального функціоналу у нескінченновимірному комплексному банаховому просторі містить нескінченновимірний підпростір. Цей результат став основою низки досліджень багатьох авторів у світі, таких як Р. Арон (США), Д. Гарсія, М.Маестре, Х.Феррер (Іспанія) К.Бойд (Ірландія) та інших. Також, Андрій Васильович Загороднюк довів аналог теореми Гільберта про нулі для скінченнопороджених поліноміальних ідеалів на комплексному банаховому просторі та узагальнив ці результати для симетричних та блочно-симетричних поліномів. У спільних працях з А.М.Плічком розв’язано дві відкриті проблеми з відомої Шотланської книги (The Scottish Book).

У роботах Андрія Васильовича Загороднюка описано структуру множини максимальних ідеалів (характерів) алгебри аналітичних функцій обмеженого типу у нескінченновимірному банаховому просторі та інших алгебр аналітичних функцій пов’язаних з даною. Також, досліджено алгебри типу Вінера аналітичних функцій від нескінченної кількості змінних. Ці результати мають відношення до опису аналітичних структур на спектрах алгебр аналітичних функцій і отримані з використанням техніки симетричних тензорних добутків. У співавторстві з П.Галіндо, Т.В. Василишиним та І.В.Чернегою отримано структурні теореми щодо опису множини характерів алгебри симетричних аналітичних функцій на просторах з симетричною структурою. У спільних роботах з В.В.Кравців  узагальнено ці теореми для блочно-симетричних поліномів. У співпраці з М.В.Дубей та Е.Тимчатином досліджено лінеаризацію мультиліпшицевих відображень на метричних просторах за допомогою поліноміальних операторів на вільних банахових просторах. Спільно з Т.В.Василишиним доведено аналоги поляризаційної формули та поляризаційної нерівності для (p,q)-поліномів на комплексних банахових просторах.

Іншим напрямком роботи Андрія Васильовича Загороднюка є дослідження гільбертових просторів аналітичних функцій від нескінченної кількості змінних, зокрема у спільних роботах з О.В. Лопушанським побудовано та досліджено різні аналоги просторів Харді аналітичних функцій на банаховому просторі, описано інваріантні міри на групах ізометрій, пов’язаних з цими просторами, встановлено зв’язок з симетричними просторами Фока.

Значна частина результатів цих досліджень подана у монографії «Infinite Dimensional Holomorphy. Spectra and Hilbertian Structures» (в співаторстві з О.В.Лопушанським, AGH  University of Science and Technology Press, Krakow, 2013, 141p.). Крім того, основні наукові результати А.В.Загороднюка опубліковано у рейтингових міжнародних журналах та доповідалися на міжнародних конференціях і семінарах (зокрема в Кенті (США), Едвардсвіллі (США), Норт Беї (Канада), Саскатуні (Канада), Парижі, Мадриді, Валенсії,Гранаді, Празі, Варшаві, Ліллі). Також, А.В.Загороднюк  неодноразово доповідав результати своїх досліджень на засіданні Відділення математики НАН України, на Українському математичному конгресі, а також на семінарах Інституту математики НАН України.

Загороднюк Андрій Васильович проходив стажування за кордоном – в Саскачеванському університеті (Канада), Технологічному університеті Лілль-1 (Франція), Університеті Валенсії (Іспанія), Жешувському університеті (Республіка Польща). Є головним редактором фахового наукового журналу «Карпатські математичні публікації», членом редакційної колегії журналів «Прикладні проблеми механіки і математики», «Буковинський математичний журнал» та «Journal of Vasyl Stefanyk Precarpatian National University». З 2009 року – голова спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій при Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Очолює Івано-Франківське математичне товариство. Є членом Наукового товариства імені Т.Шевченка (НТШ).

За плідну наукову і науково-педагогічну роботу Андрій Васильович Загороднюк нагороджений Почесними грамотами МОН України (2009, 2010 рр.), відзнакою НАН України «Талант, натхнення, праця» (2008 р.).

Одружений. Має 2 дітей.