Лисенко Олександр Євгенович – дослідник історії України періоду Другої світової війни, історії релігії і церкви, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України, член правління Національної спілки краєзнавців України, Почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Народився Олександр Євгенович 27 червня 1955 року в смт. Катеринопіль на Черкащині. У 1978 році закінчив історико-педагогічний факультет Київського державного педагогічного інституту імені О.Горького. У 1984-1987 рр. навчався на заочному відділенні аспірантури Київського державного педагогічного інституту. У 1992 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Роль робітничого класу України у створенні та зміцненні органів державної влади (1919-1920)». У 1990-1992 рр. – молодший науковий співробітник, у 1992-1995 рр. – науковий співробітник, у 1995-2000 рр. – старший науковий співробітник, з 2000 року – завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України. У 1999 році успішно захистив докторську дисертацію на тему: «Релігійна ситуація в Україні в 1941-1946 рр.».
Олександр Лисенко – член робочої групи істориків при урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА (1997-2005), редакційних колегій «Українського історичного журналу», «Книги Пам’яті України», збірників наукових праць «Сторінки воєнної історії України», «Україна Соборна».
Наукові здобутки вченого здобули визнання держави і громадськості. У березні 1998 року Президія НАН України за цикл праць «Особа в історії України» присудила йому премію імені М.І. Костомарова. У жовтні 2003 року Міністерство освіти і науки Украни нагородило Олександра Євгеновича знаком «Відмінник освіти України». Серед відзнак – також почесні грамоти Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України. У 2006 році – присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Відмінник освіти України.