Івасишин Орест Михайлович – український вчений у галузі фізики металів, доктор фізико-математичних наук, професор, академік Національної академії наук України, директор Інституту металофізики Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України (1998) , двічі лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки (1993,2005), лауреат премії Національної академії наук України імені К.Д.Синельникова, премій Президентів Академії наук України, Білорусі та Молдови. Почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника ( з 2011 року).
Народився 8 листопада 1946 року на Івано-Франківщині. У 1969 році із відзнакою закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю «Фізика металів» з присвоєнням кваліфікації інженера-металурга. Упродовж 1969-1972 років навчався в аспірантурі Інституту металофізики АН УРСР виконував дослідження під керівництвом академіка НАН України В. Н. Гріднєва. Відтоді і понині вся наукова біографія Ореста Михайловича пов’язана з цим інститутом. Захистив кандидатську та докторську дисертації за спеціальністю «Фізика твердого тіла».
Впродовж 1989-1990 рр. – завідувач відділу фізики міцності і пластичності негомогенних сплавів. 1990-2003 – заступник директора з наукової роботи Інституту металофізики імені Г.В.Курдюмова НАН України. З 2003 року – академік Національної академії наук України.
Орест Михайлович Івасишин відомий у світі вчений у галузі фізичного матеріалознавства. Автор близько 200 наукових праць, двох монографій, 19 винаходів і патентів. Його дослідження заклали підґрунтя нового наукового напряму – фізики високоміцних метастабільних структурних станів у негомогенних сплавах. Він показав можливість реалізації зворотних мартенситних перетворень у титанових сплавах, установив, що мартенситне перетворення й ізоморфний розпад зі зміною параметрів модульованої структури можуть забезпечити високу міцність цих сплавів. Очолюваний ним науковий колектив досяг найвищих у світі параметрів міцності титанових сплавів і розробив фізичні основи відповідних технологій.