Кифішин Анатолій Георгійович

Кифішин Анатолій Георгійович — вчений-шумеролог, російський сходознавець.

Народився Анатолій Георгійович 2 червня 1935 року в с. Біле Троїцького району Алтайського краю. Незабаром родина переїхала в Україну, у м. Дашів Іллінецького району Вінницької області.

Закінчив Чернівецький університет за фахом історика (1958), потім Східний факультет Ленінградського університету. Учився в аспірантурі в академіка Струве, але захистити дисертацію не встиг через смерть свого вчителя.

Після смерті Струве Кифішин перебував у постійній опозиції до визнаного лідера радянського сходознавства, Ігоря Михайловича Дьяконова. Кифішин відстоював точку зору свого вчителя на переклади деяких слів, мав власну позицію по топографії міста Лагаш, що прямо суперечила позиції Дьяконова, не погоджувався з перекладами шумерських поем Дьяконова, вважаючи їх підігнаними під сучасне мислення. Кифішин надалі самостійно перевів десятки шумерських творів у менш художньому, але, на свою думку, у більше точному виді.

Авторитет Ігоря Михайловича Дьяконова був дуже високий, і Кифішин був змушений покинути Ленінградський університет. Кифішин переїхав у Москву, де закінчив аспірантуру при Інституті сходознавства АН СРСР. Кифішин надалі спеціалізувався на ритуалістиці у шумерів і геноструктурі шумерських міфів, на тематиці, що йшла врозріз із «позитивістською радянською історичною наукою». Протистояння з Дьяконовим досягло свого піка в 1969-1970 році, коли вчені обмінялися відкритими листами на сторінках журналу «Вісник древньої історії». У результаті Анатолій Георгійович був змушений залишити й московський інститут, а Дияконов, будучи членом безлічі редколегій, протягом багатьох років особисто стежив за тим, щоб Кифішина не публікували в наукових журналах.

У сімдесяті роки, незважаючи на інвалідність, він жив у власноручно вибудуваному курені в районі станції Перловка на Ярославській дорозі, а весь денний час проводив в Ленінській бібліотеці, пропуск у яку діставав по знайомству. Написав кілька книг, включаючи «Історію Шумеру», однак опублікувати їх в СРСР не зміг. З 1970 року аж до розпаду СРСР, Кифішин зміг опублікувати лише короткі, підданіцензурі популярні статті в журналі «Техніка – молоді», а також кілька робіт в Болгарії болгарською мовою.

У дев’яності роки Анатолій Георгійович вивчав пам’ятники Чатал-Гуюку в Туреччини й Кам’яна могила в Україні і прийшов до висновку, що обидва пам’ятники містять протошумерську писемність. У 2001 році опублікував велику монографію, де привів протошумерський словник, силлабарій Кам’яної могили й версію перекладів текстів Кам’яної могили.