Історія

Історія Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника — це історія нашої державності, поступу на шляху до незалежності, національно-культурного і духовного відродження. Входження Галичини до складу УРСР у вересні 1939 р., попри всі негативні наслідки від поширення на цих теренах сталінської тоталітарної системи, стало важливим кроком до об’єднання всіх українських земель в одній державі і дало можливість розбудови системи народної освіти.

Природно, що на початку цього процесу прикарпатський регіон зіткнувся з гострою нестачею учительських кадрів. Уже в жовтні 1939 р. почали працювати семінари вчителів, однак ні вони, ні залучення педагогів зі сходу України не могли розв’язати проблеми. Тому, органи місцевої влади порушили перед урядом УРСР питання про створення в обласному центрі — місті Станіславі (з 1962 року – місто Івано-Франківськ) учительського інституту. Вже в січні 1940 року розпочалася підготовка до його відкриття. 1 березня 1940 року відкрилися двері нового навчального закладу, директором якого став викладач педагогіки Станіславської педагогічної школи Федір Плотницький. Заступником з науково-навчальної частини — М.Шевченко. В Інституті було створено три факультети: історичний (декан Т. Великий), фізико-математичний (декан М.Король) та філологічний з двома відділеннями — української мови і літератури та російської мови і літератури (декан М. Шмулензон).

Інститут спочатку не мав власного корпусу і розташовувався в недобудованому приміщенні торговельної школи. Деякий час тут знаходилася і педагогічна школа. У довоєнний час тут на стаціонарному, вечірньому та заочному відділеннях навчалося 900 майбутніх педагогів. Однак, невдовзі після відкриття закладу, праця колективу була перервана німецько-радянською війною. Багато студентів та викладачів пішли на фронт, частина з них була евакуйована. Долі людей, що стояли біля витоків навчального закладу склалися по-різному. Зокрема, перший декан філологічного факультету Л.Шмулензон, викладачі В.Чорний, Л.Березін, І.Поповський, Л. Насонов загинули в боях між Житомиром і Бердичевом. Перший декан історичного факультету П.Великий загинув під Сталінградом. Перший директор інституту Ф. Плотницький загинув у гестапівській катівні в Умані. Деякі з тих, що залишилися живими, після війни продовжили роботу в інших закладах і установах. У роки німецько-фашистської окупації Станіславський учительський інститут був закритий.

Після звільнення краю від німецьких загарбників було здійснено ряд заходів для відновлення роботи Станіславського учительського інституту. Перший післявоєнний навчальний рік розпочався 1 листопада 1940 року в приміщенні на вулиці Шевченка, 30. У липні 1945 р. дипломи вчителів отримали перші 13 випускників стаціонару. У 1945-1946 навчальному році Інститут був тимчасово розташований у шкільному приміщенні на вулиці Першотравневій, 8. Водночас тривала відбудова головного корпусу на вулиці Шевченка, 57, який невдовзі було піднято з руїн. Багато зробив для відновлення діяльності інституту виконуючий обов’язки директора Інституту, довоєнний декан фізико-математичного факультету М.Король. 1948-1949 навчальний рік Інститут розпочав у майже відремонтованому приміщенні свого корпусу, а завершилися відновлювальні роботи в 1950 році. Директором навчального закладу в 1946-1949 рр. був Т. Божко, заступником з науково-навчальної роботи М. Лизогуб.

З року в рік зростав контингент студентів. Якщо у 1944-1945 рр. на стаціонарному та заочному відділеннях Інституту навчалося 354 студенти, то в 1949 р. – вже 790. Загалом, за роки існування Станіславського учительського інституту, було підготовлено для шкіл регіону 1457 учителів.

Новий етап у роботі навчального закладу розпочався у 50-х роках. Постановою Ради Міністрів УРСР від 4 серпня 1950 року Станіславський учительський інститут було реорганізовано в педагогічний. Почалася підготовка вчителів вищої кваліфікації. Однією з найважливіших проблем, над якою працював колектив навчального закладу — підвищення якості професорсько-викладацького складу. В результаті, якщо в 1952-1953 навчальному році працювало 58 викладачів, з них 10 кандидатів наук, доцентів, то в 1955-1956 навчальному році їх налічувалося вже 79, у тому числі 21 кандидат наук, доцент. Водночас зміцнювалася навчальна база, відкривалися нові кафедри, кабінети й лабораторії. Фонд бібліотеки збільшився учетверо — з 38 тисяч книг у 1951 р. до 167 тисяч у 1958 р. Директорами інституту в цей час були К.Швецов (1950-1953), Г.Гречух (1953-1956), І.Шевченко (1956-1957), заступником з навчально-наукової роботи впродовж зазначеного часу був С. Гуцало.

Потреба комплектування вчителями сільських неповних і середніх шкіл Прикарпаття та інших областей України, що залишилася актуальною, зумовила перехід Інституту в 1956 р. до підготовки, а з 1958 р. до випуску вчителів широкого профілю, які б могли викладати не один, а кілька предметів. Вони готувалися з таких спеціальностей, як “українська філологія та історія”, “російська філологія та історія”, “фізика, математика і креслення”,”українська філологія, музика і співи”. Термін навчання було збільшено до п’яти років. У 1959 р. відкрито новий факультет — підготовки вчителів початкових класів і здійснено перший набір (50 осіб) на спеціальність “методика і педагогіка початкової освіти”.

У 1962 р. Інститут повернувся до прийому студентів на одну спеціальність (за винятком спеціальності “українська філологія, музика і співи”). Наступного, 1963 року, до Інституту було приєднано загальнонауковий факультет. Він став четвертим поряд з історико-філологічним, фізико-математичним та факультетом методики і педагогіки початкової освіти. Загальнонауковий факультет мав на меті забезпечення отримання вищої освіти за місцем проживання студентів-заочників без відриву від виробництва. До числа його студентів було переведено сотні тих, хто навчався у вищих навчальних закладах Києва, Харкова, Львова, Донецька, Чернівців, але мешкали і працювали в межах Івано-Франківської області.

Поступово розгорталась і наукова діяльність. З 1956 р. почали виходити “Наукові записки” Інституту. З часу створення навчального закладу і до 1965 року кандидатські дисертації захистили 23 викладачі, що безперечно, зовсім небагато. Однак на той час і в тих умовах це мало неабияке значення для становлення навчального закладу.

В історії Інституту радянського періоду були не лише світлі сторінки. Завершення недовгої хрущовської відлиги позначилося хвилею політичних арештів українських дисидентів-шестидесятників у серпні-вересні 1965 р., які виступали проти русифікації, політичного безправ’я, за реальний державний суверенітет України. Не оминули вони й Івано-Франківський педінститут. Викладач новітньої історії Валентин Мороз, який працював в Інституті лише один навчальний рік, 31 серпня 1965 р. не вийшов на роботу через затримання слідчими органами. Суд, організований у Луцьку, виніс вирок: чотири роки таборів суворого режиму за “антирадянську агітацію і пропаганду”. Звільнений у вересні 1969 р., він уже наступного 1970 р. за декілька нових публікацій знову був заарештований і ув’язнений. Свою докторську дисертацію В.Мороз уже захистив за кордоном після того, як у 1979 р. його в числі п’яти дисидентів обміняли на двох викритих у США радянських розвідників.

У другій половині 60-х — першій половині 80-х рр. ХХ ст. Інститутом керували кандидат філософських наук, доцент В.Кравець (1957-1967), кандидат економічних наук, професор О. Устенко (1967-1980), доктор історичних наук, професор І. Васюта (1980-1982), кандидат фізико-математичних наук, доцент І. Кучерук (1982-1986). У 1966 р. в Інституті було відкрито музично-педагогічний факультет, який готував учителів музики і співів для середніх шкіл. Його першим деканом призначили заслуженого артиста УРСР, доцента В. Пащенка. Важливі зміни відбулися й на інших факультетах. У 1969 р. з історико-філологічного факультету виділилися окремі історико-педагогічний та філологічний факультети. Історико-педагогічний давав майбутнім історикам і суспільствознавцям одночасно й інший фах — методиста виховної роботи.

Пам’ятною датою в історії Івано-Франківського педагогічного інституту стало 5 січня 1971 року – Інституту було присвоєно ім’я видатного українського письменника Василя Стефаника. Тепер його з гордістю носить і Прикарпатський національний університет. У 1971 р. на філологічному факультеті була введена спеціальність “англійська мова”, а 1975 відкрився новий факультет — іноземних мов. З 1977 р. випускники факультету отримували кваліфікацію вчителя англійської і німецької мов.

З початком перебудови у середині 1980-х рр. розпочався новий період у житті Інституту. У 1986 р. Інститут очолив ректор, доктор філологічних наук, професор Віталій Кононенко. Він доклав багато зусиль та енергії для розбудови вищого навчального закладу, перетворення не лише на сучасний освітній заклад європейського типу, але й на авторитетний науковий центр.

Насамперед значно зміцнилася матеріальна база Інституту. Введено в дію новий аудиторний корпус, актовий зал і бібліотеку, книжковий фонд якої перевищив 500 тисяч томів, а в 1988 р. – восьмиповерховий навчальний корпус гуманітарних факультетів.  Розпочалися активні процеси оновлення самого змісту вищої освіти, пошуку нових, ефективніших форм і методів навчання. У 1987 р. було відкрито новий факультет — художньо-графічний (декан — доцент І. Фічора), який готував вчителів образотворчого мистецтва, креслення і праці.

Проголошення незалежності України і розбудова національної державності створили принципово нові умови для розвитку всієї системи освіти, в тому числі й вищої, поставила перед педагогами і науковцями якісно нові завдання. Необхідно було створити для мешканців області можливості для здобуття ширшої, грунтовнішої освіти на рівні сучасних світових стандартів, забезпечити яку міг лише класичний університет. За ініціативи і прохання колективу навчального закладу 26 серпня 1992 р. Перший Президент України Леонід Кравчук підписав Указ про створення на базі Івано-Франківського державного педагогічного інституту Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. На той час навчальний заклад за своїм науковим потенціалом давно вийшов на одне з провідних місць серед педагогічних закладів України. На його 36 кафедрах навчально-виховну та науково-дослідну роботу здійснювали 240 штатних викладачів, серед яких налічувалося 20 докторів, професорів, 181 кандидат наук, доцент. Студентський колектив університету складав 3950 студентів стаціонару і 2400 заочного відділення.

Розвиток навчального закладу в статусі університету набрав неабияких обертів. Вже у 1994 р. в університеті створено відділ регіональних проблем Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України та Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, а через два роки — Науково-дослідницький інститут українознавства.  У 1999 р. почали працювати Фізико-хімічний інститут, інститут та педагогічний коледж у місті Коломиї. У 1997 р. в Університеті навчалося 7 тисяч студентів, підготовка молодих фахівців здійснювалася за 22 спеціальностями. Було створено низку нових факультетів: юридичний, економічний, філософський, природничий, довузівської підготовки, післядипломної освіти, фізичного виховання. У 2001 р. на базі педагогічного факультету почав діяти Педагогічний інститут, а на базі художньо-графічного та музично-педагогічного факультетів — Інститут культури і мистецтв, пізніше — Інститут мистецтв. З 2002 р. запрацював Юридичний інститут, створений на базі однойменного факультету, а через рік відкрив свої двері для студентів Інститут туризму.

Враховуючи вагомий внесок Прикарпатського університету у підготовку висококваліфікованих фахівців, плідну наукову та науково-педагогічну працю колективу, 21 серпня 2004 р. згідно з Указом Президента України № 958 від  21 серпня 2004 р. та за наказом Міністерства освіти і науки України № 718 від 13 вересня 2004 р. Прикарпатському університету імені Василя Стефаника надано статус національного.

У 2005 р. ректором університету обрано доктора фізико-математичних наук, професора Богдана Остафійчука. В цьому році в університетській Науковій бібліотеці створено відділ комп’ютерного забезпечення, а на базі історичного факультету почав діяти Інститут історії і політології. При кафедрі фізичної реабілітації факультету фізичної культури і спорту створено науково-дослідну лабораторію. Через рік запрацював окремий підрозділ університету — Юридичний коледж. У 2009 р. на базі Прикарпатського національного університету за сприяння Агентства міжнародного розвитку США (CRDF) і Міністерства освіти і науки України в рамках двосторонньої програми Співробітництва у науково-технічних дослідженнях та освіті (CREST) був створений науково-освітній центр “Наноматеріали в пристроях генерації та накопичення енергії”. У 2010 р. створено лабораторію статистичного аналізу,  в Інституті туризму почала діяти кафедра туризмознавства і туристичних спеціалізацій, а в Інституті історії і політології відкрито кафедру іноземних мов і перекладу та кабінет нумізматики. Відкрито спортивно-культурний комплекс “Олімп”. У 2011 – створено Навчально-наукову лабораторію вуглецевих наноматеріалів та суперконденсаторів.

У квітні 2012 р. трудовим колективом університету ректором обрано доктора політичних наук, професора Ігоря Цепенду. Розширюється навчальна та наукова база університету, збільшується науковий потенціал, створюються нові навчальні підрозділи, напрямки та спеціальності, зростає кількість студентів. Вже в травні 2012 року було створено кафедру безпеки життєдіяльності. Відділ виховної роботи реорганізовано у відділ виховної та психолого-педагогічної роботи. Створено Навчально-науковий інститут післядипломної освіти та дистанційного навчання. Розпочав роботу відділ ліцензування та акредитації, створено відокремлений структурний підрозділ Івано-Франківський колдеж ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. У 2013 р. створено Навчально-наукову лабораторію дослідження проблем політики в сфері боротьби зі злочинністю ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” та Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. Сташиса Національної академії правових наук України. У 2014 р. створено Навчально-наукову лабораторію біологічної екології в Інституті природничих наук та Національний контактний пункт програм ЄС Горизонт – 2020 за напрямком “Нанотехнології, сучасні матеріали та передові сучасні виробництва”. Також у 2014 році в Інституті філології створено кафедру журналістики.

Університет акредитований за найвищим, ІV рівнем акредитації входить до 10-ти найкращих закладів вищої освіти західного регіону. Займає 13-ту позицію серед більш, ніж 200 університетів України за показниками міжнародної наукометричної бази Scopus (цитовані англомовні публікації).

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника здійснює підготовку фахівців за 64 спеціальностями, веде плідну науково-дослідну та інноваційну діяльність. За весь час своєї діяльності у закладі вищої освіти було підготовлено понад 140 тисяч фахівців.

Університет підтримує тісні зв’язки з багатьма науковими та навчальними закладами світу, зокрема США, КНР, і ЄС. Реалізує 11-ть безкоштовних магістерських програм подвійних дипломів з провідними університетами Республіки Польща.

У рамках європейської програми Еразмус+ КА2 Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника отримав грантові кошти для 4 проектів. У проекті MoPED – «Модернізація педагогічної вищої освіти з використання інноваційних інструментів викладання» вперше в Україні університет виступає грантоотримувачем. У рамках європейської програми Еразмус+ KA1 Університет реалізовує 9 програм академічної мобільності студентів та викладачів.

В університеті функціонує спільна навчально-наукова лабораторія фізики магнітних плівок з Інститутом металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України,  яка має статус Національного надбання України.

Крім того, серед іншого функціонують навчально-наукова лабораторія біологічної екології, Національний контактний пункт програм ЄС Горизонт – 2020 за напрямком “Нанотехнології, сучасні матеріали та передові сучасні виробництва”, Навчально-науковий Інститут історії, етнології і археології Карпат, Науковий інформаційно-аналітичних центр НАТО, Інформаційний центр ЄС.

Успішно реалізуються міжнародні проекти – Державний інвестиційний проект «Будівництво Міжнародного центру зустрічей студентської молоді України і Республіки Польща (селище Микуличин Івано-Франківської області)» та проект створення Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» (г. Піп Іван, Чорногірський хребет, Карпати), який виконується за грантові кошти ЄС.

Структура Університету:

11 факультетів – факультет іноземних мов, філософський факультет, факультет математики та інформатики, економічний факультет, фізико-технічний факультет, факультет фізичного виховання та спорту, педагогічний факультет, факультет філології, факультет історії, політології і міжнародних відносин, факультет природничих наук, факультет туризму;

4 інститути – навчально-науковий юридичний інститут, навчально-науковий інститут мистецтв, Коломийський навчально-науковий інститут (м. Коломия), інститут післядипломної освіти та довузівської підготовки, 1 коледж – Івано-Франківський коледж ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”, Навчально-науковий центр якості надання освітніх послуг та дистанційного навчання, інформаційно-обчислювальний центр, Науковий парк “Прикарпатський університет”, Дендрологічний парк ім. З. Ю. Павлика, Ботанічний сад, Наукова бібліотека, спортивно-оздоровчий комплекс “Смерічка”, 2 музеї, стадіон “Наука”, спортивний комплекс “Олімп”.

Працюють 79 кафедр, серед науково-педагогічних працівників яких 123 доктори наук, професори, 724 з науковими ступенями та вченими званнями. Професор Лущак В. І.  входить до рейтингу 50 найкращих науковців України, доценти Лущак О. В. та Кубрак Г. М. – до рейтингу 50 найкращих молодих вчених України.

Викладачі та студенти одні з перших в Україні розпочали протестні акції, які переросли у Революцію Гідності. Героєм Небесної Сотні став студент філософського факультету Роман Гурик, “Герой України” (посмертно).

 

Відомі випускники Прикарпатського національного університету 

Андрій Галущак Випускник Юридичного факультету Прикарпатського університету імені Василя Стефаника (1997 р.). Державний секретар Міністерства інфраструктури України (з 28.12.2016)
Роман Чернега Випускник Юридичного факультету Прикарпатського університету імені Василя Стефаника (2001 р.). Український політик. Народний депутат України 7-го скликання. Голова Державної служби України з питань праці (з 21 січня 2015)
Михайло Бродович Випускник факультету іноземних мов (1979 р.) Івано-Франківського педагогічного інституту імені Василя Стефаника ( нині Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника).Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Словенія, Почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Олександр Сич Випускник  історичного факультету (1986 р.) Івано-Франківського державного педагогічного інституту імені Василя Стефаника  (нині Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника).  Випускник Юридичного факультету (1999р.) Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Голова Івано-Франківської обласної ради, 2012-2014 рр. – народний депутат України, перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. З 27 лютого по 2 грудня 2014 року був віце-прем’єр-міністром України.
Олег Синютка Випускник історичного факультету (1993 р.) Івано-Франківського державного педагогічного інституту (нині Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника). У 1995 р. отримав диплом про другу вищу освіту за спеціальністю «Економіка та управління» (Прикарпатський університет імені Василя Стефаника). Голова Львівської ОДА (2014-2019 рр.).
Роман Шеремета Випускник Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2004 р.). Доктор філософії, доцент кафедри економіки Школи менеджменту Уезерхед при Університеті Кейс Вестерн Резерв (США) і науковий співробітник в Інституті Економічної Науки. Має докторську ступінь у галузі економіки Університету Пердью і є одержувачем багатьох науково-дослідних і навчально-методичних нагород, а також кількох грантів, в тому числі Національного Наукового Фонду і грантів Інституту Макса Планка. Шеремета є одним з кращих молодих економістів в світі згідно з рейтингом IDEAS. Він також занесений в TОП економічних мислителів українського походження журналом FORBES.

Андрій Романчук

Випускник Юридичного інституту Прикарпатського університету імені Василя Стефаника (2002 р.). Керуючий партнер та адвокат юридичної компанії Moris Group ( з 2008 р.). Moris Group – відома юридична компанія, яка є одним з лідерів в Україні на ринку правових послуг та працює з міжнародними партнерами.

Юрій Кузбит

 

Випускник Юридичного факультету Прикарпатського університету імені Василя Стефаника за спеціальністю правознавство (1999 р.).  Директор та власник адвокатської компанії ТОВ “Адвокатська Група «Прецедент» (з 2016 року). Народний депутат України 9-го скликання. Член Комітету Верховної Ради з питань бюджету, голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України.