Остафійчук Богдан Костянтинович

Остафійчук Богдан Костянтинович (08.02.1948 – 03.02.2024) – член кореспондент НАН України, професор, доктор фізико-математичних наук, завідувач кафедри матеріалознавства і новітніх технологій  Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Почесний професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника ( з 2015 року)

Богдан Костянтинович народився 8 лютого 1948 року в селі Хімчин Косівського району Івано-Франківської області у селянській сім’ї. Після закінчення з відзнакою Рожнівської середньої школи в 1966 році навчався на фізико-математичному факультеті Івано-Франківського державного педінституту, де, після закінчення, працював у науково-дослідній лабораторії. З 1972 по 1975 рік навчався в аспірантурі Інституту металофізики АН України. В 1975 ро¬ці захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук “Електронна структура інтерметалідів типу фаз Лавеса”. З 1976 року працював начальником НДС Івано-Франківського педінституту, а також доцентом кафедри фізики. У даний період активно працював у галузі фізики твер¬дого тіла, а саме: створення нових антифрикційних кислотостійких матеріалів та захисних покрить на металах і сплавах, здійснював керівництво рядом наукових проектів і тем. З 1988 році він організував і устаткував унікальним обладнанням наукову лабораторію фізики магнітних плівок і за конкурсом переходить на роботу в Інститут металофізики АН України на посаду завідуючого лабораторією, зосередивши свої зусилля на дослідженні і модифікації структури і магнітних властивостей монокристалічних ферит-гранатових плівок. Після захисту докторської дисертації “Структура і магнітні властивості іонно-імплантованих епітаксіальних ферит-гранатових плівок” (вчена рада Інституту метало-фізики НАН України, м. Київ) у 1993 році був запрошений на посаду проректора з наукової роботи Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, одночасно виконуючи обов’язки завідуючого спільною науково-дослідною лабораторією фізики магнітних плівок Інституту металофізики НАН України і Прикарпатського університету. Рішенням Кабінету міністрів України в 2001 році даній лабораторії надано статус національного наукового надбання України.

Основні наукові інтереси Остафійчука Б.К. зосереджені в галузі фізики магнітних матеріалів та нанорозмірних систем. Результати, отримані з його участю і під його керівництвом, знаходяться на рівні світових стандартів, а їх практичне застосування дозволило створити генератори і накопичувачі електричної енергії з параметрами, що значно перевищують відомі світові аналоги. Свою наукову роботу професор Остафійчук Б.К. завжди поєднував із педагогічною. Він є автором 8 посібників, 3 підручника, 4 монографій, понад 200 наукових статей і винаходів, під його науковим керівництвом захищено 43 кандидатських і 10 докторських дисертацій, десятки дипломних і магістерських робіт. Професор Остафійчук Б.К. є членом редколегії двох наукових журналів, головою спеціалізованої вченої ради по захисту докторських дисертацій, експертом з фізики ВАК України, заступником Голови фахової ради МОН України. З 1994 року одночасно завідує кафедрою матеріалознавства і новітніх технологій, успішно керує підготовкою докторських і кандидатских дисертацій, розробкою фундаментальних і прикладних тем в галузі нанотехнологій і фізикотермодинамічних властивостей наносистем. З лютого 2005 року по лютий 2012 рокуОстафійчук Б.К. – ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Вчителі: академік НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор Немошкаленко В.В. (Інститут металофізики НАН України, м. Київ); академік НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор Барьяхтар В.Г.  (Інститут магнетизму НАН України, м. Київ).

Наукові здобутки професора Б.К.Остафійчука відзначені Державною премією України в галузі науки і техніки за 2002 рік., також він визнаний Лауреатом престижного обласного рейтингу “Галицькі кмітливці року” в номінації “Кращий вчений винахідник”, званням заслуженого діяча науки і техніки України (2005 рік); член-кореспондентом НАН України (2006).