Теплінський Марко Веніамінович

Теплінський Марко Веніамінович (14.09.1924-19.04.2012) — відомий в Україні та за її межами літературознавець, доктор філологічних наук, професор. Почесний професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника ( з 2006 р.).

Теплінський Марко Веніамінович народився в Полтаві. У 1947 році закінчив з відзнакою філологічний факультет Ленінградського університету, де навчався у таких видатних російських філологів-літературознавців, як Г. О. Гуковський, В. О. Десніцький, Г. А. Бялий, Б. В. Томашевський, Б. М. Ейхенбаум та ін. Теплинський М.В. був вихованцем відомої у літературознавстві історико-літературної школи, яку очолював В. Є. Євгеньєв-Максимов. Саме під керівництвом В. Є. Євгеньєва-Максимова він написав кандидатську дисертацію на тему: «Творческая история поэмы Н. Некрасова «Современники», яку захистив у 1951 році у Ленінградському (нині Санкт-Петербурзькому) університеті. У 1966 році видав фундаментальну монографію «Отечественные записки (1868–1884 рр.). История журнала. Литературная критика», яку наступного 1967 року захистив у Пушкінському Домі (Інституті російської літератури АН СРСР, м. Ленінград) як дисертацію на здобуття ученого ступеня доктора філологічних наук.

З 1947 по 1953 роки працював спочатку асистентом, а далі старшим викладачем кафедри літератури Петрозаводського учительського інституту (Карелія). Впродовж 1953-1970 рр. — завідувач кафедри російської і зарубіжної літератури Южно-Сахалінського державного педагогічного інституту.

У 1970 році приїхав в м.Івано-Франківськ. Впродовж 1970-1992 рр. працював на посаді завідувача кафедри російської і зарубіжної літератури Івано-Франківського педагогічного інституту імені Василя Стефаника. Він був першим доктором наук Івано-Франківського педагогічного інституту імені Василя Стефаника (нині Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника). З 1992 до 2012 року — професор кафедри світової літератури Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Автор більше 200 наукових і науково-методичних робіт, серед яких монографії, книги, посібники, підручники, наукові, словниково-енциклопедичні й науково-методичні статті, рецензії, тощо.