Яцків Ярослав Степанович

Яцків Ярослав Степанович – видатний вчений у галузі астрономії, космічної геодинаміки та космічних досліджень, доктор фізико-математичних наук, член Президії Національної академії наук України, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України, академік НАН України, президент Української астрономічної асоціації. Почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника ( з 2006 року).


Народився 25 жовтня 1940 року в с. Данильче Рогатинського району Івано-Франківської області. 1960 року закінчив Львівський політехнічний інститут, а в 1960 – 1962 рр. працював астрономом-спостерігачем у Полтавській гравіметричній обсерваторії АН УРСР.


Після закінчення у 1965 році аспірантури Головної астрономічної обсерваторії НАН України (ГАО) Ярослав Яцків працював у цій обсерваторії (з 1975 – на посаді директора).


1976 року – доктор фізико-математичних наук, 1985 року – академік НАН України. 1991 року Я. С. Яцків ініціював створення Української астрономічної асоціації (УАА) і є її незмінним Президентом. Голова Державної комісії єдиного часу і еталонних частот, член Ради з питань науково-технічної політики при Президентові України (1996). Член Президії НАН України (1998). Голова науково-видавничої ради НАН України (2002). Перший заступник міністра Міністерства освіти і науки України (2000-2001). Директор-організатор Інституту енциклопедичних досліджень НАН України (2005). Голова Експертної ради НАН України з питань науково-технічної експертизи інноваційних проектів технологічних парків, представник України в Адміністративній раді УНТЦ (з 2006). Голова Піклувальної ради Стипендійної програми Фонду Віктора Пінчука «Завтра. UA» (з 2006 року).

Основні наукові праці Ярослава Яцківа присвячені вивченню особливостей обертання Землі, космічній геодинаміці та фундаментальній астрометрії. Автор понад 200 науково-популярних праць та низки монографій. Під керівництвом ученого Головна астрономічна обсерваторія НАН України набула широкого міжнародного визнання, стала однією з найбільших в Європі.

Я. С. Яцків — засновник і головний редактор журналу «Кинематика и физика небесных тел» (виходить з 1985 р.), заступник головного редактора журналу «Космічна наука і технологія» (з 1995 р.), заступник головного редактора журналу «Наука та інновації» (з 2005 р.), головний редактор науково-популярного журналу «Світогляд» (з 2006 року).

Я.С. Яцків — Голова Українського міжнародного комітету з питань науки і культури при НАН України (з 1990 р.), яка сприяє зміцненню міжнародних зв’язків учених України з колегами інших країн. Популярними стали засідання дискусійного клубу «Елітарна Світлиця» під головуванням ученого, які з 1996 року щомісячно проводить Комітет у Будинку вчителя (м.Київ).

Як член Президії НАН України Я. С. Яцків відповідає за вирішення низки питань: видавничої діяльності, розвитку поліграфічної бази НАН України; координації діяльності наукових установ НАН України та їх участі у виконанні міжнародних програм та проектів у галузі космічних досліджень; здійснює загальне керівництво видавництвом «Наукова думка» НАН України та Видавничим домом «Академперіодика» НАН України; відповідає за зв’язки НАН України з Державним космічним агентством України.

Громадський діяч, член Конгресу Української інтелігенції, Української Всесвітньої координаційної ради, член Ради конкурентоспроможності України. З 2005 року – президент Міжнародної асоціації україністів (МАУ), під керівництвом якого виконуються основні завдання асоціації: сприяння відновленню та розвитковіукраїнознавстваа, збереження пам’яток історії та культури, поширення знань про культурні надбання і наукові здобутки українського народу, проведення українознавчих наукових форумів, координація діяльності національних асоціацій в різних країнах світу.

Нагороди: державна премія України в галузі науки і техніки (1983); Державна премія СРСР (1986); лауреат багатьох наукових премій, серед яких Фундація доктора Дем’яніва, премія імені Олекси Гірника (2005), «За мир і свободу України», премія НАН України імені Є. П. Федорова. Також нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів, лауреат республіканської премії імені М. Островського. За дослідження зміни орієнтації земної осі у тілі Землі та просторі у 2003 році був відзначений міжнародною премією Євросоюзу імені Рене Декарта (єдиний в Україні лауреат цієї премії).