Великочий Володимир Степанович – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Академії туризму України, директор Інституту туризму.
Народився 1 березня 1968 р. у м. Городенка Івано-Франківської області.
У 1985 р. закінчив середню школу №2 м. Городенки із золотою медаллю та вступив на перший курс історичного факультету Івано-Франківського державного педагогічного інституту імені Василя Стефаника. У 1986-1988 рр. проходив строкову службу в Радянській армії. У 1988 р. поновив навчання на історичному факультеті Івано-Франківського державного педагогічного інституту, який у 1992 р. закінчив з дипломом з відзнакою.
Після закінчення навчання працював педагогом – організатором ЗОШ – інтернату №1 м. Івано-Франківська (1992 – 1993 рр.), вчителем історії ЗОШ №12 м. Івано-Франківська (1993 – 1995 рр.).
У 1995-1997 рр. – співробітник Відділу регіональних проблем Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України і Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.
У 1997-2001 рр. – начальник наукового відділу Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. У 1999 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни» на тему: «Історія ЗУНР: джерела до вивчення державного будівництва». У квітні 2002 року рішенням ВАК України присуджено вчене звання доцента кафедри історіографії і джерелознавства.
У 2001-2003 рр. – помічник ректора Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.
У 2003-2005 рр. – проректор з міжнародного співробітництва, з вересня 2003 р. – директор Інституту туризму і менеджменту цього ж університету за сумісництвом.
З 01.03.2005 р. і до сьогодні – директор Інституту туризму Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Крім того, з липня 2010 року – завідувач кафедри туризмознавства і туристичних спеціалізацій.
На посаді проректора з міжнародного співробітництва Прикарпатського університету імені Василя Стефаника став ініціатором створення в університеті науково-дослідного Центру полоністики. Його відкриття було включено до плану заходів відзначення Року Республіки Польща в Україні, яке відбулося 25 вересня 2004 року.
Є одним з авторів розробки Концепції розвитку туризму в Україні до 2020 р., Стратегії й Програми розвитку туризму в Івано–Франківській області до 2015 р.
У 2010 році успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук в Інституті історії України НАН України на тему: “Українська історіографія суспільно-політичних процесів у Галичині 1914-1919 рр.: умови становлення, етапи розвитку, особливості”.
Ініціатор створення в 2010 році в Прикарпатському національному університеті науково–дослідного центру розвитку туризму імені Миколи Шкрібляка.
У 2012 році присуджено вчене звання професора кафедри історіографії і джерелознавства, члена-кореспондента Академії туризму України.
Нагороджений орденом Святого Володимира ІІІ ступеня УПЦ-КП (2004), медалями “День працівника освіти” (2012), “Геродота Гелакарнаського” IV ступеня (2012), відзнакою Державної туристичної адміністрації України “Почесний працівник туризму в Україні” (2003), нагрудним знаком Міністерства освіти і науки України “Відмінник освіти України” (2008), “Відомий науковець року 2010”, “Почесний краєзнавець України” (2011), лауреат Івано-Франківської обласної премії імені Володимира Полєка (2012), обраний членом-кореспондентом Академії туризму України (2012), неодноразово нагороджувався органами місцевої влади та самоврядування, Посольством Республіки Польща в Україні.
Член Правління Національної спілки краєзнавців України.
З липня 2010 року – радник Голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації на громадських засадах.