Юхновський Ігор Рафаїлович

Юхновський Ігор Рафаїлович – український фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, В. о. Голови Українського інституту національної пам’яті, почесний директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України, почесний доктор Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України, доктор Honoris Causa Львівського національного університету імені Івана Франка. Почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника ( з 2008 року).


У 1951 році закінчив з відзнакою фізико-математичний факультет Львівського держуніверситету імені І.Франка і в цьому ж році був прийнятий в аспірантуру при кафедрі теоретичної фізики. У 1954 році успішно закінчивши аспірантуру, захистив кандидатську дисертацію на тему «Бінарна функція розподілу систем взаємодіючих частинок». Після закінчення аспірантури працював в.о. доцента кафедри теоретичної фізики, а з 1955 по 1959 рр. – доцент цієї ж кафедри. У 1959 році обраний за конкурсом на посаду завідуючого кафедрою теоретичної фізики, у 1965 року – переобраний на цю ж посаду.


У травні 1965 році І. Р. Юхновський успішно захистив докторську дисертацію на тему «Статистична теорія рівноважних систем заряджених частинок». У травні 1966 року був затверджений ВАКом у званні доктора фізико-математичних наук. У 1972 році його було обрано членом-кореспондентом, а у 1982 році – дійсним членом Академії наук України. У 1986 році за цикл робіт «Математичні методи дослідження систем з спонтанно порушеною симетрією» йому було присуджено премію Академії наук України імені М. М. Крилова.

У 1969 році професор І. Юхновський очолив створений у Львові за його ініціативи відділ статистичної теорії конденсованих станів Інституту теоретичної фізики АН УРСР. На його основі у 1990 році засновано Інститут фізики конденсованих систем НАН України. Де мав учнів, серед яких Рувінський М.А.. Протягом 1990-1998 рр. очолював Західний науковий центр НАН України. Для підтримки проведення наукових досліджень в Україні І. Р. Юхновський у 1996 році заснував Фонд підтримки науки.

У 1990 році І. Р. Юхновського був обраний депутатом Верховної Ради України. У 1990-1993 рр. був Головою Комісії Верховної Ради з питань науки та освіти, членом Президії Верховної Ради. У 1992 р. працював Державним радником України та очолював Колегію з питань науково-технічної політики Державної Думи України. 1992-1993рр. – працював на посаді Першого віце-прем’єр міністра України. У 1994 році вдруге був обраний депутатом Верховної Ради України. В 1998 році був втретє обраний народним депутатом України. Впродовж грудня 1999-березня 2002 року – був Головою Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України. У 2002 році вчетверте обраний до Верховної Ради України. Був першим заступником, а згодом Головою Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти та Головою спеціальної тимчасової комісії Верховної Ради України з питань майбутнього, Голова Всеукраїнського об’єднання ветеранів. У червні 2006 року Постановою Кабінету Міністрів України І. Р. Юхновського призначено в. о. Голови Українського інституту національної пам’яті — центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом.


Нагороди: звання Герой України з врученням ордена Держави (2005); орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (2009); орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2001); орден «За заслуги» I ст. (2000); Почесна відзнака Президента України (1995); кавалер орденів СРСР «Знак пошани» (1975), Трудового Червоного Прапора (1985), Вітчизняної війни I ст. (1985); Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016); Орден Свободи (2016); Лауреат премії НАН України імені М. М. Боголюбова за цикл праць “Асимптотичні методи нелінійної механіки та статистичної фізики” (2018).