Софрон Степан Мудрий (27.11.1932-31.10.2014) – єпископ-емерит Івано-Франківський УГКЦ, ЧСВВ. Почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника ( з 2012 року).
Народився в м. Золочеві. Початкову і середню освіту здобув у Золочеві, а пізніше в Авсбургу (Німеччина) закінчив курс електроінженерії. Після війни залишив Німеччину і переїхав у місцевину Давсон (Пенсельванія, США), де у 1949 році вступив до монастиря отців Василіян. У 1951-1955 роках проходив схоластичні та філософські студії, а по їх закінченню, 14 січня 1955 року, склав вічні обіти, взявши собі ім’я Софрон. Після виїхав до Риму, де чотири роки студіював богослів’я у Григоріянському університеті, осягнувши у 1958 році ступінь магістра. Тут, у Римі, 25 грудня 1958 року, він прийняв святу Тайну Священства з рук Архиєпископа Івана Бучка. У Латеранському університеті студіював Римське і канонічне Церковне Право, а в 1963 році захистив докторську дисертацію. У 1966 – 1969 роках у цьому ж інституті здобувступінь магістра Канонічного права Східних Церков. Пізніше став професором папського Інституту Східних Наук.
З 1960 до 1974 року виконував обов’язки віце-ректора, а з 1974 по 1994 рік був ректором Української Папської Колегії св. Йосафата в Римі. З 1965 по 1994 рік був постійним співпрацівником Ватиканського радіо. У жовтні 1994 року виїхав в Україну (до Івано-Франківська), де був призначений ректором Івано-Франківського Теологічно-Катехитичного Духовного Інституту.
6 листопада 1995 року був призначений Генеральним Вікарієм Івано-Франківської греко-католицької Єпархії. 12 травня 1996 року відбулася Єпископська хіротонія в Катедральному Соборі св. Воскресіння м. Івано-Франківська. 22 грудня 1997 року відбулася інтронізація нового Ординарія-Єпарха Кир Софрона Мудрого, ЧСВВ.
За час правління Івано-Франківською єпархією Владика працював над її розбудовою. Розбудував Івано-Франківський Теологічно-Катехитичний Духовний Інститут (тепер Теологічна Академія) і вивів його у число кращих духовних навчальних закладів, добився повернення будинку під консисторію, розбудував єпископську резиденцію. Всього за час свого єпископства рукоположив понад 130 священиків. Преосвящений Владика написав багато праць, випустив українською мовою понад 150 релігійних фонокасет, грамплатівок, відеофільмів.
Державні нагороди:
- Орден «За заслуги» II ст. (2013 р.) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю.
- Орден «За заслуги» III ст. (2009 р.)- за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України».