Доцент кафедри біохімії та біотехнології факультету природничих наук Олег Лущак взяв участь в IX міжнародній конференції «Епігенетика: граючи з грою життя» («Epigenetics: playing with the game of life»). Науковий форум проходив днями на базі Галле-Віттенберзького університету імені Мартіна Лютера (Заале, Німеччина). Також у рамках програми конференції був проведений VI міжнародний воркшоп «Біоінформатика у дослідженні старіння» («Bioinformatics in Aging Research»). Його організатором виступив німецький Інститут біостатистики та інформатики в медицині та дослідженні старіння (Institute for Biostatistics and Informatics in Medicine and Ageing Research).
Метою проведення конференції було обговорення старіння як модифікабельного фактору ризику захворювань, сприяння більш широкому спілкуванню серед всесвітньої спільноти науковців, які займаються дослідженнями старіння, та залучення молодих студентів до цієї галузі досліджень.
Серед учасників конференції були зокрема Стівен Хорвац (Лос Анджелес), Клаудіо Феручі (Болонья) і Вадим Гладишев (Бостон). Стівен відкрив епігнетичний годинник, який дозволяє з точністю до півроку оцінити біологічний вік людини, вирахувати імовірну тривалість життя, а також може бути використаним для оцінки ефективності інтервенцій для омолодження. Клаудіо відомий своїми дослідженнями довгожителів – людей, які живуть більше 100 років. Також він є головним редактором журналу Aging Research Reviews, який являється номером один в напрямку геронтології.
Під час конференції науковець-біохімік нашого університету Олег Лущак виступив з двома доповідями, а також прийняв участь у дискусії щодо перспектив розробки маркерів старіння і стратегій омолодження. В своїй доповіді «Ferulic acid esters extend the lifespan and improve the memory in elder animals» він представив результати про можливість використання ефірів ферулової кислоти для покращення пам’яті у організмів похилого віку і продовження тривалості життя модельних організмів. Негативні наслідки розмноження він представив у доповіді «Trasgenerational effects of late reproduction in Drosophila».
