У Прикарпатському знайдено одну з імовірних мішеней, на яку можна впливати, аби сповільнити старіння, або, бодай, на покращити фізіологічний стан!
Найпотужніша команда завідувача кафедри біохімії та біотехнології факультету природничих наук Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктора біологічних наук, професора Володимира Лущака опублікувала найскладнішу, за визначенням професора, статтю на цю тему у авторитетному фаховому журналі Experimental Gerontology з Impact factor 3.376.
Це результат кропіткого щоденного двохрічного експерименту на мишах: дві статі і два режими харчування, 12 (!) комбінацій з понад 10 тваринами на групу. Саме такий складний для реалізації дизайн і працездатність з творчістю команди допомогли зробити ключову знахідку проєкту.
Ініціювала цей пошук та зібрала потужну міжнародну команду професорка фізіології в Університеті Тюбінгену (Німеччина) Ольга Гаращук. Вона керувала виконанням проєкту протягом майже чотирьох років. Пошуку пояснень отриманих результатів також сприяла співпраця наших біохіміків з одним із найбільш авторитетних біохіміків світу. Це давній товариш та колега професора Лущака Кен Сторі.
Як наслідок багаторазових апробації і багатьох дискусій, результати такої титанічної роботи можна сформулювати дуже просто: вікові зміни, які спостерігаються у тварин старшого віку, на біохімічному рівні (енергозабезпечення – гліколіз, пентозофосфатний шлях та мітохондрії – і вільнорадикальні процеси) розвиваються вже у середньому віці. Завдяки встановленню біохіміками молекулярних механізмів таких змін, знайдено одну з мішеней, на яку можна впливати, аби сповільнювати старіння, або, бодай, покращувати фізіологічний стан. Зараз команда розробляє способи впливу на згадану мішень.
Вітаємо команду професора Володимира Лущака, яка за останні роки дуже окріпла, змужніла, поповнилась свіжими новими творчими і працьовитими студентами, розширює свій пошук на моделях певних патологій зокрема, метаболічних, імунологічних та нейродегенеративних порушень, а також у відборі речовин природного походження, які можуть підвищувати резистентність організмів до дій несприятливих чи хвороботворних чинників, зокрема збудника КОВІД-19.