16 лютого на платформі Zoom відбулася презентація монографії «Підготовка майбутніх вчителів до інтеграції гуцульської етнокультури в освітній процес початкової школи», авторами якої є докторка педагогічних наук, професорка кафедри педагогіки і психології Коломийського навчально-наукового інституту Віолетта Лаппо, кандидатка педагогічних наук, доцентка, завідувачка кафедри педагогіки і психології Оксана Поясик, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри філології Ольга Русакова, старша викладачка кафедри педагогіки і психології Марія Чепіль. Літературна редакторка – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри філології Галина Волощук, яка виступила модератором заходу.
Учасниками онлайн-заходу стали близько сотні осіб, серед яких науковці та студенти Коломийського навчально-наукового інституту, вчителі початкових класів міста Коломиї та Коломийського району, Косівщини та педагоги із Закарпаття.
Монографія вийшла в світ за сприяння ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, професора Ігоря Цепенди та в рамках проблематики кафедри педагогіки і психології «Психолого-педагогічні аспекти в етнокультурній традиції».
Розпочав віртуальну зустріч вітальним словом директор Коломийського навчально-наукового інституту Юрій Плекан, який побажав науковцям і надалі розвивати українську науку. Ідея видання монографії за тематикою гуцульської етнокультури належить докторці педагогічних наук Віолетті Лаппо.
«Реформування освітньої системи сучасної України спрямоване на глибоке й всебічне опанування кожною людиною кращими здобутками минулих поколінь задля усвідомлення себе співучасником у справі культурного поступу рідного народу. Процес засвоєння культурних цінностей, норм поведінки, відтворення набутого соціального досвіду в діяльності та спілкуванні активізується в період молодшого шкільного віку. Відтак перед початковою освітою постає низка завдань щодо формування самоусвідомлення та самоутвердження активного учасника культурного розвитку етноспільноти, щодо заперечення пасивної адаптації індивіда до вимог певного соціуму. Феномен української культури визначений синтезом культурної самобутності етнічних груп, які утворюють українську націю. Однією з етноспільнот України є гуцули. Ареал їх проживання – найвища частина Українських Карпат (Галичина, Буковина, Закарпаття)”, – зазначила Віолетта Лаппо.
Етнічне різноманіття української культури, на думку авторки ідеї, спонукає до вивчення педагогічного потенціалу її матеріальних і духовних надбань з метою активного залучення в освітню практику як засобу виховання. Означена потреба набуває особливого змісту в період професійного становлення вчителів початкової школи. Адже саме вони забезпечують природну інтеграцію дитини в духовний світ і традиційний життєустрій рідного народу, який є неподільною часткою загальнолюдського буття. Провідним чинником на цьому шляху автори монографії вбачають фахову підготовку вчителів. Для вирішення діалектичної суперечності між традицією і новацією потрібні: всестороння ерудиція, ґрунтовні філософські знання, розвинені педагогічні здібності, досконалі професійні вміння, спрямованість на дитину як особистість і суспільну цінність зі своїми потребами та бажаннями – все це передумови формування професійної майстерності педагога. Саме професійна майстерність, на думку науковців, стане запорукою в справі інтеграції гуцульської етнокультури в освітній процес початкової школи.
«Вивчення наукових досліджень та освітньої практики засвідчило низку протиріч: між наявністю виховного потенціалу етнокультури та його недостатнім залученням у роботу сучасної початкової школи; потребою ознайомлення дітей молодшого шкільного віку з культурними цінностями етнорегіону як першої стадії прилучення до національної (а згодом і загальнолюдської) культури й недостатньою теоретичною та методичною підготовкою вчителів до реалізації такої потреби. Наявність перелічених протиріч актуалізує проблему підготовки майбутніх вчителів до інтеграції гуцульської етнокультури в освітній процес початкової школи», – зауважила під час зустрічі завідувачка кафедри педагогіки і психології Оксана Поясик.
Своєю чергою Ольга Русакова наголосила на належній підготовці майбутніх учителів до інтеграції гуцульської етнокультури в освітній процес початкової школи сприяє вивчення сучасної української мови. Майбутній педагог повинен не тільки володіти системою літературних мовних і мовленнєвих норм, зазначила науковиця, а й добре орієнтуватися в мовленні діалектного середовища України, зокрема середовища Карпатського регіону. На її думку завдання вчителя – вміти виявити особливості місцевого мовлення, пояснити їх, до діалектної форми чи діалектного слова навести літературний відповідник (якщо це можливо), при цьому вчитель повинен спонукати дітей не соромитися своєї рідної говірки, а навпаки, зберігати автентичне мовлення. Важливим моментом в етнічній соціалізації майбутніх педагогів, за словами авторів монографії, є ознайомлення студентів з фонетичними особливостями говірок, з лексичним та фразеологічним багатством мови етносу.
«З бурхливим ростом етнічної самосвідомості, прагненням до знання власної історії, мови, культури, традицій, звичаїв виникає потреба пошуку ефективних форм, методів і засобів передачі як духовних, так і матеріальних цінностей наступним поколінням. Налагоджені впродовж дослідження міждисциплінарні зв’язки сприяли безперервності формування практичних умінь і навичок на транспозиційній основі, єдності підходу до формування загальнопедагогічних прийомів діяльності майбутнього педагога відповідно до проблеми дослідження, систематизації та узагальнення знань, набутих під час педагогічної практики», – зазначила Марія Чепіль.
В монографії представлено науковий доробок і результати експериментальних досліджень викладачів Коломийського навчально-наукового інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Впродовж 2016-2020 років проаналізовано роль етнокультурного осередку в справі становлення й розвитку особистості; доведено доцільність прилучення студентів до культурних надбань етноспільноти; розроблено методику діагностування готовності майбутніх вчителів до залучення елементів гуцульської етнокультури в освітній процес початкової школи; узагальнено педагогічний досвід комплексного вивчення гуцульської етнокультури в процесі професійної підготовки фахівців початкової ланки освіти. Наукова праця адресована викладачам закладів вищої освіти педагогічного спрямування, студентам спеціальності «Початкова освіта», вчителям початкових класів, дослідникам етнокультурного феномену Гуцульщини. Автори монографії сподіваються, що дослідницький доробок за умови корегування й наповнення відповідним етнокультурним змістом буде використано в освітніх закладах різних етнорегіонів України.
