Біоінформатика та професії майбутнього

У програмі «Сила слова» відбулася цікава розмова науковців Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Університету Тюбінгена з генеральним директором «Телерадіокомпанії РАІ» Андрієм Русиняком на тему «Біоінформатика та професії майбутнього».

Участь у ній взяли в.о. ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда, професор кафедри біохімії та біотехнології Володимир Лущак, доцент цієї ж кафедри Володимир Швадчак, а також директорка Департаменту нейрофізіології Університету Тюбінгена, віцепрезидентка Німецького фізіологічного товариства, президентка Німецько-Українського академічного товариства Ольга Гаращук, яка приєдналася до розмови в онлайн-форматі.

Йшлося про новий погляд на наукові досягнення прикарпатських учених та їхні можливості у сфері біоінформатики — найбільш перспективній галузі для розвитку нових професій на стику біології, комп’ютерних наук та штучного інтелекту.

Обговорення акцентувало увагу на міжнародній співпраці Прикарпатського національного університету з Університетом Тюбінгена (Німеччина).

В. о. ректора Ігор Цепенда акцентував увагу глядачів на тому, що Прикарпатський університет має потужний факультет природничих наук, зокрема відому у світі школу біохімії і біотехнології, і бачить себе дослідницьким університетом.

Також в.о. ректора Ігор Цепенда відзначив, що ПНУ бачить своє майбутнє у збільшенні власного впливу не тільки на Івано-Франківську область і Україну, а й на весь Карпатсько-Альпійський простір.

«Нова місія університету полягатиме у моделюванні нової парадигми відносин з європейськими університетами, зокрема з огляду на перспективи вступу України до ЄС», — наголосив Ігор Цепенда.

ПНУ, завдяки експерименту, запропонованому урядом, розробляє програму трансформації з регіонального лідера у одного з лідерів Карпатсько-Альпійського простору. Тому планується запровадження нових спеціальностей, зокрема біоінформатики, у тісній співпраці з провідними університетами Європи, серед яких Університет Тюбінгена.

Професор ПНУ Володимир Лущак, який співпрацює з цим університетом із 2016 року, розповів про досягнення та перспективи партнерства з німецькими біохіміками, спільні проєкти, а також про початок і розвиток співпраці з професоркою Гаращук та її командою за підтримки ДААДу.

Доцент Володимир Швадчак розкрив деталі про організацію онлайн-курсів у рамках спільного проєкту ПНУ та Університету Тюбінгена, зокрема про викладання нової спеціальності «біоінформатика» в ПНУ. Він також зазначив про поточні курси в рамках проєкту ДААД та те, що ПНУ координує співпрацю між різними університетами України. У своєму виступі Швадчак наголосив на необхідності переходу від курсів, спрямованих на вирішення поточних проблем, до програм, що забезпечують більш сталий ефект, зокрема «біоінформатики», і поділився планами на майбутнє.

Ольга Гаращук, представниця партнерів ПНУ з Німеччини, підкреслила, чому німецьким колегам цікава співпраця з ПНУ, який, хоча й є регіональним, входить у ТОП-10 університетів України. Вона відзначила потенціал ПНУ як рівного партнера в європейській науковій співпраці, а також можливості українських вчених вже сьогодні працювати на високому науковому рівні в Україні. Гаращук розповіла про діяльність новоствореної мережі німецько-українських університетів і про нові проєкти, які запропонують українським університетам німецькі партнери.

На завершення діалогу в.о. ректора ПНУ Ігор Цепенда підкреслив: «Наша кафедра біохімії та біотехнології є прикладом для багатьох наукових шкіл України. В першу чергу потрібно сформувати групу дослідників, об’єднаних однією ідеєю, адже на цьому побудована вся наука України та світу. Якщо університети мають такі наукові школи, їхнє завдання не тільки зберігати їх, а й забезпечити шлях до подальшого розвитку. Саме на їхньому прикладі формуються й інші наукові школи. Завдяки таким дослідженням можна знайти закордонних партнерів, розширити грантову роботу та досягти успішних результатів. І саме наші викладачі біохіміки та біотехнологи є яскравим прикладом цього, зокрема в галузі біоінформатики».

«Німецьким колегам цікаво співпрацювати на науковому рівні з українцями. Вони вважають, що саме тут можна найкраще розвинути свої ідеї та концепції. Ті, хто вже побував в Україні, дуже закохуються в нашу країну. Наша основна мета — це розповісти про те, що відбувається в Україні, які проєкти реалізуються, які результати вони дають, і чому вони звертаються до українських фахівців. Бажаю, щоб ми отримували гранти завдяки підтримці наших західних колег. Дуже важливо, щоб вони повірили у співпрацю з Україною», — підсумувала Ольга Геращук.

Запис трансляції можна подивитися за покликанням https://www.youtube.com/live/R7849nSsW3s?si=E01fDcS6T2tK04rD