Європейський Союз активно розвиває концепцію наукової дипломатії як інструменту вирішення глобальних викликів, зміцнення міжнародного співробітництва та сприяння науково-технічному прогресу. У вересні 2021 року Рада ЄС звернулася до Європейської Комісії із закликом розробити європейські рамки наукової дипломатії. У відповідь було ініційовано масштабний процес створення стратегічного документа за участю провідних фахівців із наукової та дипломатичної спільнот. У межах цього процесу сформували п’ять робочих груп, які об’єднали 130 експертів у сфері науки та дипломатії.
Аспірант факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Віталій Супрун приєднався до робочої групи № 5: наскрізної групи з визначення, принципів та доданої вартості європейської наукової дипломатії, яка відіграє ключову роль у формуванні концептуальних засад, забезпечуванні цілісності та узгодженості політики наукової дипломатії в ЄС, а також відповідає за її ефективну інтеграцію у ширший контекст загальноєвропейського та міжнародного співробітництва.
Результатом цієї роботи став звіт «Європейська структура наукової дипломатії: рекомендації робочих груп ЄС з наукової дипломатії», який визначає нові підходи до наукової дипломатії, окреслює ключові принципи та стратегічні напрями її розвитку в ЄС. Документ наголошує на важливості науки у формуванні зовнішньої політики, забезпеченні стабільності та просуванні європейських цінностей на міжнародній арені.
Спільний звіт отримав високу оцінку від Комісара ЄС з питань стартапів, досліджень та інновацій Катерини Захар’євої, яка у передмові зазначила: «рекомендації, які тут містяться, забезпечують чудову основу для розвитку європейських рамок наукової дипломатії. Розробка цих рамок дозволить ЄС захистити свої стратегічні інтереси та зменшити свою вразливість, водночас просуваючи наші цінності та принципи служіння глобальному суспільному благу».
Європейська наукова дипломатія має стати ключовим елементом у зовнішній політиці та політиці безпеки ЄС. Її місія полягає у тому, щоб зовнішня політика, політика безпеки та дослідницький простір ЄС взаємодіяли для збереження простору для переговорів, співпраці та обміну, особливо в умовах глобальної напруги.
Програма «Горизонт Європа», один із найпотужніших світових інструментів наукової дипломатії, має враховувати пріоритети зовнішньої політики та політики безпеки ЄС і бути достатньо гнучкою для реагування на геополітичні зміни. Україна, як асоційована країна у програмі «Горизонт Європа», отримує можливість інтегруватися у цей процес і знайти своє місце в новій системі міжнародних відносин, де наука стає силою, що об’єднує. Сьогодні, коли наша країна бореться за своє майбутнє, наука може стати одним з інструментів, який допоможе нам бути активними учасниками світових процесів, водночас відстоюючи національні інтереси.
Вітаємо Віталія Супруна з вагомим внеском у цей важливий європейський напрямок та бажаємо подальших успіхів у науковій і професійній діяльності!
Ознайомитися з повним текстом звіту можна за посиланням: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/4b319f3d-e9ff-11ef-b5e9-01aa75ed71a1/language-en.
