В рамках реалізації змісту освітньо-наукових програм відбулася міжрегіональна лекція-полілог на тему «Академічна доброчесність сучасного дослідника в умовах сучасного інформаційного суспільства: теоретичний і практичний контекст» для майбутніх докторів філософії.
Спікери:
-
Мирослава Вовк — доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України;
-
Олена Семеног — доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки, керівник Центру науково-освітнього партнерства і мережевої взаємодії Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка;
-
Оксана Цюняк — доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри початкової освіти та освітніх інновацій, заступник декана з наукової роботи педагогічного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника;
-
Кирил Котун — кандидат педагогічних наук, голова Ради молодих учених, співкерівник Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття»;
-
Ян Капранов — доктор філологічних наук, доктор габілітований (мовознавство), професор Економіко-гуманітарного університету у Варшаві (м. Варшава, Польща).
У заході взяли участь здобувачі ступеня доктора філософії освітньо-наукових програм «Професійна освіта» (гарант проф. Цюняк О. П.), «Освітні, педагогічні науки» (гарант проф. Стинська В. В.), декан педагогічного факультету Оксана Кондур, завідувачка кафедри початкової освіти та освітніх інновацій Руслана Романишин, а також науково-педагогічні працівники та аспіранти з різних регіонів України.
Лекція-полілог стала платформою для обговорення важливих питань академічної доброчесності, особливо актуальних у контексті викликів інформаційної епохи. Професорки Олена Семеног і Мирослава Вовк детально проаналізували сутність понять «академічна доброчесність», «учений», «науковець», окреслили сучасні виклики для дослідника в епоху цифровізації. Особливу увагу було приділено питанням запобігання академічному плагіату, розвитку навичок критичного мислення, етичного ставлення до авторства та використання сучасних цифрових інструментів для забезпечення прозорості наукової діяльності. Запропоновано практичні аспекти дотримання норм доброчесності в наукових дослідженнях та окреслено шляхи формування академічної культури серед молодих науковців.
Оксана Цюняк актуалізувала проблему академічної чесності у наукових дослідженнях як комплексу етичних норм і практик, які гарантують достовірність, прозорість і повагу до інтелектуальної власності. Професорка зазначила, що важливу роль у дотриманні принципів академічної чесності відіграє академічний діалог між науковим керівником і молодим науковцем, який має будуватися на засадах взаємної поваги, відкритості, довіри та конструктивної співпраці.
Оксана Петрівна також представила досвід реалізації принципів академічної доброчесності у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Корисним для молодих дослідників є «Путівник для аспірантів» (розміщений на сайті університету), який допомагає не лише зорієнтуватися у вимогах та етапах здобуття наукового ступеня, але й формує уявлення про академічну культуру, етичні стандарти та принципи відповідальної наукової діяльності.
«Етичні принципи наставництва, чесне ставлення до дослідницької діяльності, дотримання стандартів цитування, захист прав учасників експериментів — усе це створює цілісну систему цінностей, яка формує не лише компетентного фахівця, а й відповідального науковця з високими моральними орієнтирами. Наша спільна мета — формувати академічно доброчесне освітнє середовище, яке сприятиме розвитку науки, забезпеченню високих стандартів освіти, розвитку наукової спільноти та утвердженню академічної доброчесності як основи сучасної освіти й науки», — стверджує Оксана Петрівна.
Кирил Котун ознайомив присутніх із політикою використання штучного інтелекту у навчанні та викладанні, представив міжнародний досвід і рекомендації. У своєму виступі він окреслив основні міжнародні підходи до інтеграції ШІ в освітній процес, визначив ключові тенденції, виклики та можливості, які відкриваються перед закладами вищої освіти. Особливу увагу було приділено аналізу міжнародного досвіду використання ШІ в освіті, зокрема принципам етичного застосування технологій, необхідності розвитку цифрової грамотності серед учасників освітнього процесу та важливості формування відповідальної політики щодо впровадження інновацій.
Ян Капранов презентував досвід Польщі й Фінляндії щодо реалізації принципів академічної доброчесності. Представлений міжнародний досвід став важливим орієнтиром для подальших кроків із розвитку академічної доброчесності в Україні.
