15–16 травня у Прикарпатському (Карпатського) національному університеті імені Василя Стефаника відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні тенденції розвитку соціальної роботи в Україні та зарубіжжі» з нагоди Міжнародного дня сім’ї та 20-річчя створення кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи. Модерувала конференцію доктор педагогічних наук, професор, в.о. завідувача кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Роксоляна Зозуляк-Случик.
Наукове дійство розпочалося вшануванням хвилиною мовчання героїв України, які загинули від рук російських окупантів.
Із вітальним словом виступили:
— Руслан Запухляк — кандидат фізико-математичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи ПНУ;
— Оксана Кондур — доктор педагогічних наук, професор, декан педагогічного факультету;
— Марта Кондрацька-Шала — доктор філософії, заступник директора з питань науки та міжнародного співробітництва Вроцлавського університету (Польща);
— Світлана Вовк — доктор політичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи Луганського національного університету імені Тараса Шевченка;
— Віра Корнят — кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи ЛНУ імені Івана Франка;
— Роман Пахолок — кандидат педагогічних наук, відмінник освіти України, заслужений працівник культури України, директор Чортківського гуманітарно-педагогічного фахового коледжу імені Олександра Барвінського.
Виступаючі побажали учасникам конференції плідної та насиченої роботи в обговоренні актуальних питань, цікавих доповідей та активної дискусії.
Вітаючи кафедру з ювілеєм, доповідачі наголосили, що двадцять років — це серйозний і гідний відрізок шляху. За цей час кафедра пройшла важливий етап становлення, професійного зростання й утвердилася як один із провідних осередків підготовки фахівців соціальної сфери.
У своєму виступі доктор педагогічних наук, професор, в.о. завідувача кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Роксоляна Зозуляк-Случик зазначила, що за двадцять років функціонування кафедри сформовано потужний колектив викладачів, науковців, практиків; підготовлено сотні випускників, які працюють у найрізноманітніших сферах соціальної роботи — від державних установ до громадських організацій; реалізовано низку наукових і соціальних проєктів; вибудувано партнерські зв’язки з багатьма установами в Україні та за її межами.
У день ювілею вона подякувала всім, хто творив і творить історію кафедри — засновникам, викладачам, здобувачам вищої освіти, партнерам, без яких цей шлях був би неможливим. Враховуючи сучасні виклики, тенденції у сфері соціальної роботи, запити ринку праці, академічну політику й кадровий потенціал, Роксоляна Василівна окреслила перспективи розвитку кафедри, наголосивши:
«Серед наших ключових завдань на перспективу — модернізація освітніх програм відповідно до сучасних стандартів, розвиток наукових досліджень у сфері соціальної роботи, зокрема щодо підтримки вразливих груп, та активізація міжнародної співпраці. Особливу увагу приділятимемо практикоорієнтованому навчанню, розширенню партнерських зв’язків з органами влади, установами соціальної сфери та громадськими організаціями; підвищенню кваліфікації викладачів і молодих науковців. Ми бачимо свою місію у формуванні фахівця нового покоління — компетентного, чутливого до соціальних проблем та здатного до міждисциплінарної взаємодії».
Робота конференції відбувалася за такими напрямами:
— сучасна сім’я в контексті викликів російсько-української війни (2014–2025);
— розвиток соціальних послуг і сервісів в Україні та за кордоном;
— методика і технологія соціально-педагогічної діяльності;
— напрями підготовки фахівця в умовах суспільних реформ;
— захист і підтримка ментального здоров’я населення в умовах війни;
— міждисциплінарний дискурс у дослідженні соціальних проблем.
До конференції долучилися понад 200 учасників — науковців, практиків, фахівців із соціальної роботи, працівників державних та недержавних організацій, випускників спеціальності «Соціальна робота», здобувачів освіти — з різних країн світу, зокрема Німеччини, США, Польщі, Болгарії, Італії, Ірландії.
Значний інтерес викликала доповідь Марії Нестерової, доктора філософських наук, професора, керівника IntegrA Verein (Австрія), керівника Центру Досконалості Жана Монне «Європейські студії соціальних інновацій в освіті». У ній ішлося про інтеграцію соціального підприємництва та соціальних інновацій у роботу з вразливими групами. Доповідачка наголосила: нововведення, що реалізуються через соціальні взаємодії задля ефективнішого задоволення потреб, створюють нові форми взаємодії, зміцнюють соціальний капітал, активізують громадське життя, змінюють ресурси, процеси й владні відносини.
Олексій Караманов, доктор педагогічних наук, професор ЛНУ імені Івана Франка, представив результати дослідження ролі музеїв як освітніх і соціокультурних просторів, що сприяють збереженню історичної пам’яті, національної ідентичності, емоційній стабілізації та соціальній згуртованості в умовах війни. Музейна педагогіка, за його словами, орієнтована на діалог, рефлексію та мобілізацію громадської свідомості через музейний досвід.
Про діяльність «Рідної школи» як соціального ресурсу підтримки українських дітей та родин в Ірландії розповіли Надія Іваннікова — директорка школи в м. Дублін, та Марія Старух. Цей проєкт, започаткований Асоціацією українців в Ірландії у 2009 році, спершу мав на меті збереження національної ідентичності, мови та культури, а з 2022 року виконує також соціальні функції:
«…забезпечує не лише освітню підтримку, а й простір психологічної стабільності, культурної приналежності та взаємопідтримки для дітей-біженців і їхніх родин. Це сприяє зменшенню стресу, пов’язаного з втратою домівки, звичного середовища й освітнього процесу».
Міркуваннями щодо виховання дітей у сучасній родині поділилася Любомира Калуська, кандидат педагогічних наук, доцент. Вона підкреслила роль родини як першої соціальної інституції у формуванні особистості дитини, наголосивши на важливості соціальної роботи у просвіті батьків, профілактиці насильства, розвитку усвідомленого батьківства та підтримці стійкості родин.
