З науково-популярної конференції у Верховині розпочалися урочистості, присвячені 80-річчю астрологічно-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван. Українські та польські високопосадовці, представники дипломатичного корпусу, професори Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника та Варшавського університету, експерти, науковці Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» заслухали не тільки низку доповідей історичного спрямування, а й ознайомилися з майбутніми пріоритетними напрямками проекту.
З вітальним словом до учасників конференції звернулися ректор Прикарпатського університету Ігор Цепенда та директор Студій Східної Європи Варшавського університету Ян Маліцький.
«Це найбільший гуманітарний проект, який відіграє унікальну роль для українсько-польських відносин. Він є прикладом того, яким шляхом мають рухатися Україна і Польща. Я радий, що з кожним роком коло друзів та партнерів проекту створення Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» збільшується і завтра підкорити вершину гори Піп Іван для участі в основних урочистостях має намір понад сто чоловік», – повідомив у вступному слові Ігор Цепенда.
Директор Студій Східної Європи Варшавського університету Ян Маліцький у свою чергу привітав учасників конференції: «Я дуже зворушений, що так багато осіб беруть участь в урочистостях з нагоди ювілею Обсерваторії . Це в черговий раз доводить, що роль цього проекту значно виходить за рамки звичайної співпраці двох університетів. Я радію з того, що ця ідея реалізовується». Ян Маліцький згадав про витоки створення Обсерваторії у 30-х роках минулого століття й ознайомив присутніх з цікавим докладом колишнього директора Обсерваторії Варшавського університету, професора Єжи Крейнера.
Присутні також почули доповіді про відомих письменників Станіслава Вінценза та Петра Шекерика-Донеківа, які у своїх творах оспівували Гуцульщину та гуцулів, без яких неможливо було б побудувати цей унікальний об’єкт на висоті 2028 метрів. Адже Обсерваторію ще називають «Гуцульською пірамідою». Зокрема, директор Південно-східного наукового інституту у Перемишлі Станіслав Стемпень повідомив багато нових фактів з життя гуцульського громадсько-політичного діяча, етнографа, письменника Петра Шекерика-Донеківа. Не менш цікавою була підготовлена Прикарпатським університетом доповідь про польського письменника, філософа та перекладача Станіслава Вінценза, якого ще назвивають Гомером Чорногори.
Родзинкою історичних екскурсів став виступ глави Карпатського товариства Лешека Римаровича. Він продемонстрував на великому екрані унікальні архівні фото людей, які 80 років тому брали участь у відкритті Обсерваторії та розповів про їх долі і ролі у створенні об’єкту. Зокрема, про ініціатора проекту інженера Леона Бербецького, директора Обсерваторії Владіслава Мідовіча, тодішнього директора астрономічної обсерваторії Варшавського університету Міхала Камінського, Мацея Бєліцького – людину, яка проводила в Обсерваторії перші астрономічні спостереження та відкриття, маршалка польського Сейму Александра Пристора, який відкривав унікальну споруду та багатьох інших.
Не менш цікавим за історію є майбутнє Міжнародного наукового центру «Обсерваторія». З ним присутніх ознайомив молодий науковець, доцент кафедри біології та екології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Андрій Заморока.
Зокрема, найближчим часом завдяки дослідженням, які проводитимуть в стінах Обсерваторії, науковці зможуть давати довгострокові прогнози змін клімату Європейського континенту з використанням методів дендрогеохронології, спостерігати за метеорологічними, геліогеофізичними і гідрологічними параметрами та оцінювати тенденції їх змін у коротко- та довготерміновій перспективі, моніторити вміст парникових газів у атмосфері.
Серед екологічних напрямів досліджень у планах – установлення в атмосферному повітрі вмісту ключових аерогенних полютантів, вивчення і картографування основних потоків дальніх транскордонних переносів атмосферних забруднювачів через Карпатську дугу та попередження транскордонних екологічних впливів, паліноіндексація середовища для відстеження міграції пилку та вивчення його популяційно-екологічного значення в Карпатському регіоні, дослідження реакцій високогірних біогеоценозів на антропогенне навантаження та їх адаптивний потенціал.
Біологи Прикарпатського університету планують на базі Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» провести інвентаризацію видів живих організмів та їх екотопів, вивчати шляхи міграції тварин через Чорногірській хребет, розробити науково обгрунтовані методики охорони і відтворення рідкісних видів біоти та екосистем, тощо.
Завершив засідання й перший день урочистостей виступ хору Варшавського університету.
З повними версіями всіх доповідей науково-популярної конференції, присвяченої 80-річчю Обсерваторії, можна буде ознайомитися на сайті Міжнародного наукового центру “Обсерваторія” за посиланням: http://observatorium.pu.if.ua/
