Восени у Софії Київський буде представлено кропітку роботу багатьох людей та інституцій, які довгі роки мріяли про повернення Галицького Євангелія у його колиску, і яким у таких спосіб нарешті вдалося це зробити. 5 серпня, по закінченню Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької чудотворної ікони Матері Божої в Крилосі Галицького району, було анонсовано майбутню презентацію спільного проекту Церкви, Прикарпатського національного університету та Українського католицького університету – видання репринту Галицького Євангелія (1144 рік), копію якого у 2014 році подарував нашому університету Михайло Вишиванюк.
Проект відбувся за Благословення Глави УГКЦ Патріарха Святослава та фінансової підтримки Ігоря Олійника – першого заступника голови Наглядової ради Прикарпатського університету. У своєму виступі Блаженніший Святослав наголосив на спільній спадщині цього унікального видання. Він підкреслив, що його презентація відбудеться восени за участю православних ієрархів.
Крилоське (Галицьке) Євангеліє — рукописне Євангеліє 1144 року, найдавніший з точно датованих слов’янських рукописів Євангелія-тетр (четвероєвангелія). Знаходиться в зборах Державного історичного музею Росії.
Рукопис створено в Галицько-Волинському князівстві. На початку XIV століття, після доповнення рукопису (див. нижче) Крилоське євангеліє вкладено якимось Яковом в якийсь храм. Запис про це зберігся на ст. 111, але її початок втрачено та назва храму залишається невстановленою.
У 1576 рукопис перебувала в Успенському кафедральному соборі Крилоса (стародавнє місто Галич, в даний час село в Івано-Франківській області, Україна) про що свідчить залишений на ньому підпис єпископа Гедеона (Балабана).
У 1679 запис на аркуші 228 залишив Сучавський митрополит Досифей, що свідчить про знаходження Євангелія в Молдові. Митрополит збирався повернути Євангеліє назад в Крилос, але в невстановлений час рукопис потрапив в Москву до справщиків друкарського двору ієромонаха Тимофія і у 1699 після його смерті надійшла в бібліотеку Московського друкарського двору.
У 1786 Євангеліє за імператорським указом разом з іншими стародавніми книгами друкарського двору передано в Московську Синодальну бібліотеку. У 1920 рукопис надійшов у відділ рукописів Державного історичного музею у Москві, де зберігається донині.
Наукове видання Євангелія виконано єпископом Амфілохієм (Сергиївським-Казанцевим). Він підготував і видав у 1882-1883 тритомний твір: «Четвероєвангеліє Галицьке 1144 р; звірення з давньослов’янськими рукописними Євангеліями XI-XVII ст. і друкованими: Острозьким 1576 р і Київським 1788 р з грецьким євангельським текстом 635 року, звірення з грецькими Четвероєвангеліями X і X-XI ст. графа Орлова-Давидова та з різночитаннями, обраними Преосвященним Порфирієм з Євангелій Публічної Бібліотеки в С.-Петербурзі і друкованими 1757 р виданнями Рейнекція і 1854 р видання Тішендорф».