24-25 вересня відбуваються ХIIІ українсько-польські зустрічі. Це єдиний регулярний науковий форум, який вже 13 рік поспіль збирає разом для обміну думками відомих українських і польських експертів, дипломатів та науковців. Традиційно він відбувається у Яремче, але 2020 рік вніс свої корективи. Тож цього року це онлайн-конференція і її тема “За нашу і вашу свободу”: уроки минулого та сучасні реалії (до 100-річчя союзу Симона Петлюри і Юзефа Пілсудського та Варшавської битви)”.
Онлайн-формат дозволив ще більше розширити експертське коло. З початком роботи сьогодні його привітали Ліля Любонєвіч, голова Фонду “Свобода і Демократія”, міністр Ян Джєджічак, вповноважений Уряду з питань Полонії і Поляків на Сході, Василь Боднар, заступник міністра закордонних справ України, Андрій Дещиця, Надзвичайний і Повноважний посол України в Республіці Польща, Славомір Ковальський, директор департаменту співпраці з Полонією та поляками закордоном, Еліза Дзвонекєвіч, Генеральний консул консульства Республіки Польща у Львові, Войцех Янковський, головний редактор тижневика «Кур’єр Галіцйський”, Роберт Чижевський, директор Інституту польської культури в Києві, Олег Рафальський, директор Інституту політичних та етно-національних досліджень ім.І.Кураса НАН України, радник офісу президента України, Мачей Данкєвіч, заступник голови Фонду “Свобода і демократія”, Рафал Дзєнчьоловський, голова Фонду міжнародної допомоги, Станіслав Стемпень, директор Південно-Східного наукового інституту в Перемишлі.
Відкрили ж онлайн-конференцію традиційно ректор Прикарпатського університету Ігор Цепенда та директор Студій східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ян Маліцький.
– Зараз як ніколи нам потрібно бути разом, об’єднувати всі зусилля – політичні , економічні, інтелектуальні, міжкультурні для того, щоби протистояти новій хвилі агресії, яка сьогодні змінює форми, але за змістом залишається тією ж – заявив Ігор Цепенда. – Тому наші зустрічі – це підтвердження того, що нам вдалося протягом цих років об’єднати велику кількість дослідників українсько-польських відносин, які дійсно докладають чимало зусиль, аби ці ідеї, думки, експертизи донести до урядів наших країн, щоб вони успішно реалізовувались.
Ректор Прикарпатського університету також підкреслив, що Україна і Польща нині опинилися у нових взаєминах. – Ми радіємо з того, що відновлюється той діалог, який був завжди присутнім в українсько-польських відносинах. І ідея Люблінського трикутника (тристороння платформа для політичного, економічного, культурного й соціального співробітництва між Литвою, Польщею, Україною, метою якого є підтримка інтеграції України в ЄС) засвідчує про опрацювання нових формул в наших відносинах, – зазначив він. – Якщо є політична воля, якщо є порозуміння на рівні міжкультурного діалогу і міжлюдського, то будь-які проблеми, які можуть виникати, завжди будуть вирішені. Тому, дякую всім за те, що ми спільно зустрілися, дякую за ту можливість, яку ми будемо мати сьогодні і завтра обмінятися нашими думками, і переконаний в тому що ці ідеї, оцінки будуть успішно використані у форматі двох країн для реалізації наших двосторонніх відносин.
Директор Студій східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ян Маліцький, який брав участь у конференції із Литви, також привітав усіх учасників зустрічей і подякував їм за те, що навіть у складні часи пандемії конференцію не було ані скасовано, ані перенесено.
Обидва ініціатори українсько-польських зустрічей також згадали ще одного ініціатора та партнера конференції головного редактора тижневика «Кур’єр Галіційський» Мирослава Ровінського, якого не стало цього року. Учасники зустрічі вшанували його пам‘ять хвилиною мовчання.
Надзвичайний та Повноважний Посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця у свою чергу подякував організаторам зустрічі «віртуального Яремче» за можливість поспілкуватися сьогодні на таку важливу тему. – Дуже добре, що ми маємо контакти між собою, що ми можемо поспілкуватися і можемо аналізувати нашу історію. Хочу, повертаючись до тематики зустрічі, звернути увагу на те, що в цьому році нам довелося дуже багато зробити, щоб приблизити пам’ять про події столітньої давнини і донести до суспільства українського і польського, що українські воїни, воїни УНР, були до кінця вірними тому союзу, який вони підписали і до кінця боролися за те , щоб Польща була вільною із думкою про те, що Україну вдасться також звільнити, і що вільна Україна буде партнером Польщі. Тоді це не вдалося. Але вдалося це в 1991 році. Завдяки підтримці Польщі, ми можемо говорити про перспективу України як в Європейському Союзі, так і в НАТО. Те, що говорив ректор про формат Люблінського трикутника, також дуже важливий, бо він показує, що разом ми набагато сильніші і маємо подібні виклики, на які маємо відповідно і вчасно реагувати. Цьому нас вчить також історія столітньої давнини.
Радник офісу Президента України, директор Інституту політичних та етно-національних досліджень ім.І.Кураса НАН України Олег Рафальський погодився з Послом Андрієм Дещицею, що «події, заради яких ми сьогодні зібралися, події столітньої давнини, мають велике історичне значення». – Саме Варшавська битва, яка ще є відомою під назвою «Диво на Віслі», створила всі умови, щоб в 1921 році була підписана Ризька мирна угода. Тоді Польща була визнана як держава, а українська сторона у цій битві зарекомендувала себе надійним партнером, що дуже важливо, – підкреслив Олег Рафальський. – Символізм цієї битви і підписаних домовленостей полягає у тому, що завдяки грамотним тактичним діям українського командування армії, УНР, вдалося не просто зупинити більшовицьке просування на захід та відвернути трагедію під Варшавою, але й зірвати більшовицькі плани всесвітньої революції. Якщо осягнути чималу історію наших відносин вони є напевне одними із найскладніших з поміж всіх країн-сусідів як Польщі, так і України. Однак зараз вони є найбільш плідними і наповненими конкретним змістом. Щоб не бути голослівним наведу деякі факти. По-перше, Україна і Польща є стратегічними партнерами – Польща важливий союзник нашої держави у різних міжнародних організаціях і регіональних об’єднаннях. Як держава-член НАТО Польща послідовно підтримує євроінтеграційні та євроатлантичні стремління України, постійно акцентує увагу на збереженні політики відкритих дверей для нових країн-членів. По-друге, активно розвивається двостороння торгівельно-економічна співпраця. По-третє, Україна залишається пріоритетною країною і з боку Польщі надається допомога на розвиток. Останні 5 років польський уряд надавав Україні гуманітарну допомогу, у рамках програми співпраці. По-четверте, важливою складовою нашої договірно-правової бази є двосторонні домовленості між суб’єктами адміністративно-територіального устрою України та Польщі, яких зараз нараховується понад 500. Звісно життя кидає нові виклики, є ще багато невирішених проблем між двома країнами і очевидно, що нова реальність вплине і на двосторонні відносини.
Після урочистого відкриття розпочала роботу секція «Місце засобів масової інформації у формуванні діалогу українців і поляків Україні (в пам’ять про Богдана Осадчука та Мирослава Ровіцького)”.
У перший день зустрічей також пройшли презентації «Сучасної історіографії України і українсько-польських відносин у ХХ ст. та вплив польської спадщини на формування сучасної ситуації в Україні” та Клубу Галіційського. Також відбулося засідання секції “Союз Пілсудського – Петлюри як спроба створення нової системи безпеки в Центрально-Східній Європі”.
ХІІІ українсько-польські зустрічі
