Всеукраїнська науково-практична конференція «Історико-краєзнавча діяльність у закладах освіти: проблеми і перспективи» відбулася 22 квітня в Івано-Франківському обласному державному центрі туризму і краєзнавства учнівської молоді. Захід пройшов у форматі онлайн. Його організатором виступила кафедра історії України і методики викладання історії факультету історії, політології і міжнародних відносин нашого університету. Cпіворганізатори – департамент освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Івано-Франківський обласний державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України.
У роботі наукового форуму взяли участь викладачі, науковці, вчителі, керівники гуртків закладів загальної середньої і позашкільної освіти, музейні працівники, студенти, представники Інституту історії України НАН України, Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та ін. Загалом близько сотні учасників конференції.
Модерував онлайн-конференцію доктор історичних наук, завідувач кафедри історії України і методики викладання історії Ігор Райківський.
“Неможливо вивчати історію без історичного краєзнавства. Це очевидно всім. Хочеться сподіватися, що наша конференція буде мати продовження. Тож усім нам плідної співпраці”, – привітав учасників організатор Ігор Райківський.
У привітальному слові ректор університету професор Ігор Цепенда відзначив важливість проведення педагогічного наукового форуму.
«Ми особливу увагу надаємо розповсюдженню історико-краєзнавчих традицій у школах Прикарпаття і далеко за її межами. Ще у свій час, коли в університеті працював Володимир Грабовецький, один із напрямків був присвячений вихованню майбутнього вчителя з точки зору його пізнання історії села, містечка, міста, де він мав пізніше працювати. І саме ця концепція пізніше стала основою для створення музею історії села, школи. Вони у своїй основі створили унікальну мозаїку вивчення не тільки населених пунктів Прикарпаття, але й всієї України. Наші випускники згуртовували навколо себе талановитих учнів, які починали цікавитися історією своєї маленької батьківщини. Це дозволило нам зрозуміти надзвичайно цікаві історичні процеси, які відбувалися на Прикарпатті і в різних регіонах України. Сьогодні, використовуючи інновації, намагаємося привернути увагу нашої молоді до унікальних сторінок нашої історії. Тому історичне краєзнавство завжди буде тією платформою, яка буде повертати нас до наших джерел, адже якщо ми пам’ятаємо наші коріння, маємо впевненість у нашому майбутньому» – відзначив ректор Ігор Цепенда.
Робота всеукраїнського науково-практичного форуму відбувалася у форматі пленарного і секційних засідань за такими основними напрямами: інноваційні підходи до історичного краєзнавства у різних ланках (складниках) освіти: загальній середній, позашкільній, спеціальній, професійно-технічній, післядипломній, фаховій передвищій, вищій освіті; організація та проведення науково-дослідницької, пошуково-краєзнавчої діяльності у закладах освіти; музей закладу освіти як платформа краєзнавчих досліджень в контексті Нової української школи; освітній процес з історичного краєзнавства та концептуальні засади Нової української школи; краєзнавство як дійовий засіб патріотичного виховання.
Конференція мала на меті розширити знання про історичне краєзнавство як комплексне вивчення історії краю і громадський рух, про методику історико-краєзнавчої роботи як одну з важливих його форм у закладах освіти; упорядкувати дослідження про рідний край та їх джерельну базу, способи використання, форми організації краєзнавчої діяльності, застосування краєзнавчих знань в освітньому процесі; засвоїти і поглибити теоретичні та практичні знання, уміння і навички педагогів, студентів й учнів з організації історико-краєзнавчої, пошукової, музейної, пам’яткоохоронної діяльності в закладах освіти.
