Напередодні відзначення 103-річниці з дня проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки відбувся онлайн-міст «Дорога до Акту Злуки». Ініціатором його проведення виступила кафедра новітньої історії України історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Співорганізатором події виступив, зокрема, і Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.
До онлайн-мосту долучилися науковці з Києва, Львова, Івано-Франківська та Фастова, саме з тих міст, які понад сто років тому відіграли вирішальне значення на шляху до соборності України.
«Подія злуки УНР та ЗУНР повинна стати хрестоматією для політиків українського суспільства в розумінні того як потрібно зберігати свою державність, захищати свою державу і саме головне – розбудовувати свою державу», – зазначив у своєму виступі під час онлайн-мосту ректор університету Ігор Цепенда.
Під час онлайн-заходу науковці вкотре наголосили на тому, що Акт Злуки 22 січня 1919 року став надзвичайно важливою подією в історії українського народу. Цим документом Українська Народна Республіка та Західно-Українська Народна Республіка, які виникли на уламках імперій, закріпили об’єднання українців в єдиній країні і стали втіленням ідеї багатьох поколінь відновити незалежну соборну українську державу. Соборність стала результатом втілення зусиль українців Наддніпрянщини та Наддністрянщини. На шляху до Акту Злуки, який проголосили і затвердили в Києві, відбулися важливі події у Львові столиці проголошеної ЗУНР, Фастові де було підписано передвступний договір про злуку, Станіславові в якому Українська Національна Рада прийняла ухвалу про злуку і сформувала делегацію ЗУНР для завершення оформлення об’єднання двох держав.
У межах наукової дискусії «Українська соборність: парадигма революційної доби» під час онлайн-заходу з тематичними доповідями виступили, зокрема, і науковці Прикарпатського університету – професор, доктор історичних наук Микола Кугутяк, професор, доктор історичних наук Володимир Великочий та доктор політичних наук, професор Іван Монолатій.