30 травня 2023 р. на педагогічному факультеті за ініціативи кафедри початкової освіти відбувся черговий круглий стіл з міжнародною участю на тему «Молодь і освіта в умовах викликів ХХІ століття». У заході взяли участь науковці та студентська молодь з Прикарпатського університету, Державної академії прикладних наук в Хелмі та Державної академії прикладних наук в Кросно (Республіка Польща), а також Волинського національного університету імені Лесі Українки, Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Мукачівського державного університету, Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Рівненського державного гуманітарного університету, Ужгородського національного університету.
Модератори заходу – доктори педагогічних наук, професори кафедри початкової освіти Марія Оліяр та Галина Русин.
У вітальному слові проректор з науково-педагогічної роботи Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор фізико-математичних наук, професор Сергій Шарин зазначив, що круглий стіл присвячений актуальним проблемам освіти й науки сьогодення, а якісна освіта учнівської та студентської молоді – це важлива складова нашої спільної Перемоги і майбутньої відбудови України.
Учасники круглого столу взяли участь в обговорення таких проблем, як:
1. Пріоритети української освіти у воєнний та післявоєнний час.
2. Сучасний стан і тенденції розвитку початкової освіти в Україні та за кордоном.
3. Технології психологічної підтримки дітей і молоді в кризових умовах.
4. Актуальні напрями теорії і практики соціальної роботи в Україні та зарубіжжі.
На початку заходу професор Галина Русин та випускниця педагогічного факультету Прикарпатського університету, асистент учителя Ліцею № 21 імені Є. Коновальця м. Івано- Франківська Діана Кушнір підвели підсумки міжнародного співробітництва в системі вищої педагогічної освіти України і Польщі та окреслили перспективи подальшої співпраці.
Під час виступів і дискусій увагу учасників привернули проблеми реформування системи освіти в Україні, використання педагогічної спадщини в сучасних умовах, виховання дітей у родинах, формування життєво важливих компетентностей школярів, реалізації соціальних та освітніх проєктів та ін. Зокрема, студентки 2 курсу бакалаврату Державної академії прикладних наук у Хелмі Klaudia Dobrzyńska, Justyna Roman, Ewelina Chaciewicz та Patrycja Jóźwiak висвітлили шляхи використання педагогічної спадщини Марії Монтессорі і технології «План Дальтона» в опікунсько-виховному процесі закладів дошкільної освіти. Доктор педагогічних наук, викладач педагогіки Державної академії прикладних наук в Кросно Beata A. Piechota детально розкрила проблему наслідків виховання дітей у проблемних сім’ях з насильством.
Під час роботи круглого столу асистент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи, голова ГО «Час для нас», координатор простору «Вільна» у Ніжині, Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, Ганна Б’янка розповіла про досвід реалізації соціальних та освітніх проєктів в умовах воєнного стану (з досвіду Ніжинської територіальної громади, Чернігівська область). Учасники круглого столу висловили щиру вдячність п. Ганні за велику безкорисливу волонтерську роботу, цікаві проєкти, що є прикладом для наслідування у всіх областях України.
Доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри теорії і методики початкової освіти Волинського національного університету імені Лесі Українки Валентина Вітюк представила міжнародний проєкт «Підприємливі діти» як одну з форм розвитку підприємливих якостей та поведінки свідомого споживача в здобувачів початкової освіти Нової української школи, який ралізується спільно з польськими колегами.
Значну увагу було приділено проблемі формування у дітей дошкільного віку та школярів компетентностей для життя. Зокрема, студентки Agnieszka Długosz та Iwona Mikuszewska із Державної академії прикладних наук в Кросно, Республіка Польща, поділилися своїми міркуваннями щодо того, як користування мобільними телефонами та планшетами впливає на розвиток дітей дошкільного віку.
Як зазначила професор Марія Оліяр, гігієна користування гаджетами та формування медіаграмотності – одна із найбільш актуальних у сучасному інформаційному суспільстві. Альтернативу гаджетам запропонувала студентка 4 курсу педагогічного факультету Прикарпатського університету Ангеліна Павлюк, яка поділилася з присутніми результатами свого наукового дослідження на тему «Робота з дитячою книжкою як засіб реалізації принципу дитиноцентризму в НУШ». Проблему формування здоров’язбережувальної компетенції дітей у Новій українській школі та взаємодії з батьками у цих питаннях в умовах війни розкрила магістантка 1 курсу спеціальності 013 «Початкова освіта» факультету суспільних наук ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Марія Мисів.
Під час роботи круглого столу за участі магістранток 1 курсу педагогічного факультету Прикарпатського університету Лідії Корвацької, Соломії Кащак та Надії Харевич відбулася дискусія на тему «НУШ та сучасний учитель очима майбутніх педагогів». Учасники дискусії зазначили, що Нова українська школа – це важлива стратегія підготовки молодого покоління до життя в XXI столітті, місце, де формується майбутнє української держави, де для кожної дитини прокладається індивідуальна освітня траєкторія, виховуються активні громадяни і патріоти України.
Особливу увагу молоді науковці приділили особливостям навчання і виховання дітей під час війни.
Підсумовуючи, учасники дискусії зазначили, що найважливіше – це забезпечення сталості і безперервності освіти в нашій країні та продовження реформ і якісних трансформацій на всіх освітніх рівнях.
Загалом робота круглого столу була схарактеризована учасниками як цікава, успішна і плідна, зроблено висновок, що спілкування в такому форматі варто продовжити. За підсумками роботи круглого столу визначено такі пріоритети в сучасній системі освіти, як партнерство в школі, постійний діалог між учасниками освітнього процесу; переосмислення і зміна ролі сучасного вчителя; активне використання компетентнісного, особистісно-зорієнтованого та діяльнісного підходів у шкільній освіті; розвиток критичного мислення та емоційного інтелекту учнів; зміцнення взаємозв’язків між школою і родиною; створення безпечного освітнього середовища в умовах війни в Україні, збереження здоров’я дітей; формування медіаграмотності школярів; розроблення індивідуальних освітніх траєкторій для реалізації особистісного потенціалу учнів у Новій українській школі.
