2 грудня 2024 року в Посольстві Республіки Польща у Києві відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів престижного Конкурсу імені Єжи Ґедройця. Захід пройшов за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Польща в Україні Пьотра Лукасевича, організатора конкурсу, директора Польського Інституту у Києві Ярослава Ґодуна, голови Капітули конкурсу Ольги Гнатюк, а також співорганізаторів – в.о. ректора Прикарпатського університету імені Василя Стефаника Ігоря Цепенди та директора Студій Східноєвропейських досліджень Варшавського університету Яна Маліцького. Також до Посольства було запрошено керівників університетів України, студенти яких перемогли у Конкурсі.
Капітула Конкурсу відзначила студентів і молодих дослідників за найкращі бакалаврські, магістерські та докторські роботи, присвячені польській тематиці, а також польсько-українським взаєминам.
Як зазначив перед початком церемонії головний організатор заходу, директор Польського Інституту у Києві Ярослава Ґодун, конкурс імені Єжи Ґєдройця після п’яти років перерви повернувся під почесним патронатом Міністра закордонних справ Республіки Польща! Він розповів, що Конкурс вперше був організований у 2006 році, на честь 100-ї річниці від дня народження Єжи Ґєдройця — редактора паризької «Культури», засновника та директора Літературного інституту, видавця періодичного видання «Історичні зошити» та всієї серії Бібліотеки «Культури».
Тож метою Конкурсу є вшанування внеску Єжи Ґєдройця у польсько-український діалог, польську політичну думку та історію Польщі в найширшому розумінні.
Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Пьотр Лукасевич, вітаючи лауреатів, зазначив важливість таких заходів для поглиблення партнерства між Україною та Польщею. 1 січня наступного року Польща розпочне піврічне головування в ЄС. У своєму виступі Посол зазначив, що це головування буде не про декларації, про якісь гарні слова на адресу України, а про конкретні кроки Польщі щодо наближення членства України в ЄС і дуже важливо, аби ці процеси спиралися на підтримку і допомогу молоді. Він згадав відомий вислів про те, що без сильної України не існує сильної Польщі та навпаки.
Ініціаторка і голова Капітули конкурсу Ольга Гнатюк розповіла про те, яким був шлях до цього 14 конкурсу і запросила до участі у наступному, ювілейному 15 конкурсі. Робота над визначенням переможців, за її словами, забирає чимало часу, але вона відчуває велике задоволення і натхнення від неї. Ольга Гнатюк побажала молодим науковцям так само завжди відчувати від роботи задоволення і натхнення.
В.о. ректора Прикарпатського університету імені Василя Стефаника Ігорю Цепенді було надано почесне право нагородити переможців серед бакалаврських робіт. Адже перше місце у цій номінації здобула саме студентка Прикарпатського університету Оксана Воловодюк з роботою «Маскулінність і героїзм у польських підрозділах Великої армії Наполеона: ідеї та практики (1806–1814)» (науковий керівник Олег Жерноклеєв). Приймаючи нагороду з рук в.о. ректора Оксана зазначила, що відчуває тріумф у своєї науковій діяльності.
Директора Студій Східноєвропейських досліджень Варшавського університету Яна Маліцького вручав нагороди за дисертації та оголосив про цікавий захід для всіх лауреатів у квітні наступного року. Їх запрошено до Міжнародного центру зустрічей студентської молоді у Микуличині на цікаві наукові дебати щодо тематики їх робіт.
Лауреати:
У категорії докторські дисертації:
• І місце: Орисія Віра (Український католицький університет, Львів) „Годонімія Львова: генеза та розвиток у маґдебурзький період”.
• ІІ місце: Роман Івашко (Львівський національний університет імені Івана Франка) „Латинська архідієцезія Львова у процесах уній зі східним християнством (1410–1460)”.
• ІІІ місце: Андрій Савчук (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ) „Формування дипломатичних кадрів у державах Вишеградської групи (1991–2004)”.
У категорії магістерські роботи:
• І місце: Світлана Олійник (Національний університет мистецтв імені Івана Котляревського, Харків) „Реалізація філософсько-естетичної концепції Кшиштофа Пендерецького у творчості композитора кінця XX – початку XXI століття”.
• ІІ місце: Артем Школьний (НаУКМА, Київ) „Методи історичної критики в ‘Річниках’ Яна Длугоша: приклад претензій русинів на Люблінську землю”.
• ІІІ місце: Роман Маринчук (Львівський національний університет імені Івана Франка) „Польща у відповідь на російську агресію проти України (2014–2021)”.
У категорії бакалаврські роботи:
• І місце: Оксана Воловодюк (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника) „Маскулінність і героїзм у польських підрозділах Великої армії Наполеона: ідеї та практики (1806–1814)”.
• ІІІ місце: Лілія Горбачова (Національний університет «Львівська політехніка») „Розбудова прикордонної інфраструктури в рамках українсько-польської співпраці”.
Відзнаки отримали:
• Соломія Ковалюк (НУ «Львівська політехніка») „Українсько-польські відносини у 2022–2024 роках: особливості, проблеми, перспективи”.
• Владислав Токар (Харківський національний університет імені Василя Каразіна) „Образи Польщі та поляків у політиці пам’яті незалежної України”.
