Сьогодні в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася презентація антології «Амністія слова» — видання, що висвітлює страдницькі сторінки життя і творчості дисидентів Галичини, в’язнів сумління. Авторка книги — Ярослава Василишин.
На подію завітали в.о. ректора ПНУ Ігор Цепенда, викладачі та працівники університету.
«Презентація цієї антології для нас є дуже важливою подією. Ця праця є справді потужною. У час, який ми з вами проживаємо, ми все більше розуміємо наскільки є вагомим слово. Наскільки воно відкриває людину і зміцнює нас, а також додає сил. Дякуємо Ярославі Іванівні за титанічну працю, яка була зроблена. Ми будемо поглиблювати все більше цей напрямок і вивчати думки наших дисидентів, шістдесятників, людей, які заклали фундамент української держави, і на творчості яких виховане не одне покоління українців. Їхні вірші стали дороговказом для наступників», — зазначив в.о. ректора ПНУ Ігор Цепенда.
Філологиня, відмінник народної освіти України, авторка видання Ярослава Василишин зазначила, що у книзі представлені вражаючі сторінки біографії та творчості письменників-дисидентів, які творили за ґратами не лише словами, а й болем своєї душі.
«Ми взяли для цієї антології, для такої назви, амністія слова, півстоліття. І за цей період близько ста письменників зазнали репресій. Ми не говоримо про політиків, ми не говоримо про людей, які тільки займалися політикою. Ми говоримо про тих, хто не боявся бути самим собою, а особливо не боявся бути самим собою через слово», — додала Ярослава Василишин.
Чому саме «Амністія слова»? Україна виборола незалежність ціною мільйонів жертв свого народу. Свої долі, а іноді й усе життя, на вівтар свободи поклали письменники — в’язні сумління. У другій половині ХХ століття вони продовжили боротьбу зі жорстоким окупантом не зброєю, а гострим словом. Тоталітарний режим жорстоко карав незгодних — молодих науковців, філософів, літературознавців, письменників. Лише за сміливість бути собою, зберігати гідність і вірити у право свободи слова тисячі людей потрапили за ґрати. Серед них — десятки відданих національній ідеї патріотів із Галичини.
Марко Боєслав (Михайло Дяченко), Ольга Дучимінська, Зіновій Красівський, Ірина Сеник, Валентин Мороз, Ярослав Лесів, Тарас Мельничук, Дмитро Гриньків — це лише деякі з письменників, яких засудили на тривалі терміни ув’язнення за їхню творчість, сповнену любові до України.
Саме тому так важливо зберігати та аналізувати ці історії, знати свою минувшину і розуміти, якою ціною виборювалася незалежність.
Довідково про авторку. Ярослава Василишин — філолог за освітою, відмінник народної освіти України. Її наукові зацікавлення охоплюють літературу резистансу (спротиву-опору). З цієї тематики вона має близько 100 публікацій, перекладених німецькою та англійською мовами й виданих у США, Німеччині, Україні. Ярослава Василишин брала участь у міжнародних наукових конференціях як в Україні, так і за її межами (зокрема, в Іллінойському університеті, США).
Вона розробила авторський курс «Домінанта національного в літературі резистансу (спротиву-опору). Амністія слова» — перший в Україні подібний курс. Він складається з двох томів підручників і трьох томів хрестоматій, що містять твори самвидавної літератури.
У межах цього курсу пропонується до вивчення творчість понад 50 письменників — в’язнів сумління, які за любов до українського слова та вірність ідеалам незалежності відбули багаторічні покарання у в’язницях, таборах і психіатричних лікарнях.
Авторський курс був апробований в освітньому процесі й упродовж багатьох років рекомендований до вивчення в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Також підготовлено видання листування Ярослави Василишин із в’язнями сумління — Євгеном Сверстюком, Іриною Сеник, Олексою Різниківим та іншими.
Антологія «Амністія слова», що пропонується увазі читачів, є частиною курсу літератури резистансу й рекомендована для здобувачів освіти у гімназіях, ліцеях, коледжах і закладах вищої освіти.