
Сьогодні у Карпатському національному університеті відбулася відкрита лекція професора Люблінського католицького університету імені Івана Павла ІІ (Польща), представника ICEVI у Польщі та знаного фахівця у сфері спеціальної та інклюзивної освіти Богуслава Марека на тему «TEACH: Технології та освіта для доступної культурної спадщини». Модераторкою зустрічі була представниця відділу міжнародних зв’язків Катерина Кобута, а координатором — доктор філософії, асистент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика, голова Ради молодих вчених Тарас Паска. Серед присутніх були керівництво університету, здобувачі освіти, науково-педагогічні працівники та представники медіа.
Захід проходив у межах ювілейного 5-го Саміту перших леді та джентльменів, що цьогоріч відбудеться в Києві. Його тема — «Освіта, що моделює світ / Education Shaping the World».
З вітальним словом до гостей звернулася перша проректорка КНУВС Валентина Якубів. Вона підкреслила, що саміт є важливою подією для університету, регіону та міста, а також створює нові можливості для студентів.
«Саміт, що відбувається сьогодні, є надзвичайно важливою подією для нашого університету, регіону й міста. Його головне гасло — «Освіта, що моделює світ». Ми приєднуємося до ініціатив, які сприяють залученню міжнародних партнерів до створення нових методів та інновацій у сфері освіти. Це відкриває можливості для наших студентів, допомагає їм здобувати сучасні знання та навички, які стануть основою їхнього професійного майбутнього», — наголосила вона.
Проректорка також нагадала про співпрацю з професором Мареком, яка триває вже багато років. Зокрема, у 2019 році університет реалізував спільний проєкт «Невидима спадщина», спрямований на адаптацію мистецьких творів для людей із порушеннями зору. Тоді вдалося розробити тактильні образи та спеціальні матеріали, які допомогли незрячим краще сприймати мистецтво. «Продовженням цієї ініціативи стало створення тактильних ікон, які ми сьогодні під патронатом Церкви даруємо храмам України», — додала Валентина Якубів.
Вона також наголосила, що університет робить ці кроки не лише для себе, а й для поширення знань серед студентів, які зможуть впроваджувати подібний досвід у своїй подальшій діяльності. На її думку, особливо важливо це зараз, коли через війну багато людей втратили зір і потребують не лише медичної, а й психологічної підтримки.
Свою лекцію професор Богуслав Марек розпочав із цитат українських письменників і культурних діячів. Він нагадав слова Тараса Шевченка: «Відродження національної культури — це шлях до гідності», Ігоря Каленця: «Національна ідентичність формується через культуру», а також Оксани Забужко: «Спадщина — це наш зв’язок із минулим, який веде нас у майбутнє». Окремо він процитував американського музиканта Роберта Алана: «Культурна різноманітність дає колективну силу, яка може принести користь усьому людству».
На думку лектора, усі ці вислови влучно підкреслюють значення культури, однак постає питання — наскільки вона доступна для людей із вадами зору. Він запропонував аудиторії уявити, як це: прогулюватися містом і чути захоплені відгуки про архітектуру, але не мати можливості її побачити; відвідувати музей, де всі експонати зачинені у вітринах; бути єдиною незрячою дитиною у класі без підручників шрифтом Брайля чи навіть можливості робити нотатки; слухати розповіді про ілюстровані книги й комікси, маючи лише суцільні сторінки тексту.
Саме такі виклики, підкреслив професор, і стали основою польсько-українського проєкту «Невидима спадщина», реалізованого у 2020–2022 роках за підтримки ЄС.
Він зауважив, що найпоширенішим засобом ознайомлення незрячих із мистецтвом є аудіоопис. Але цей метод має свої обмеження — надмірна довжина й складність описів часто ускладнює сприйняття. Натомість сучасні технології дозволяють поєднувати аудіосупровід із тактильними ілюстраціями та картами. «Такі рішення дарують людям із вадами зору свободу і незалежність у сприйнятті мистецтва», — підкреслив він.
На думку Марека, успіх уже реалізованих ініціатив надихає на їхнє розширення й залучення інших регіонів України. Це особливо актуально нині, коли війна руйнує культурні пам’ятки, музеї та цілі міста.
У підсумку професор наголосив: «Культурна спадщина повинна і може бути доступною для всіх. Навіть якщо вона невидима для очей, її можна відкрити на дотик. Досягти цього непросто: необхідно навчати вчителів і музейних працівників, підтримувати дітей і дорослих із порушеннями зору, забезпечувати їх допоміжними технологіями, створювати нові освітні курси. Та завдяки міжнародним зусиллям і залученню України до світових проєктів ці завдання є цілком реальними».
Після виступу професора відбулася жвава дискусія. Студенти та викладачі ставили запитання, які стосувалися практичного застосування методик у роботі з людьми, що мають порушення зору. Зокрема, їх цікавило, як можна впроваджувати тактильні технології у шкільну програму, яким чином адаптувати музеї та галереї до потреб незрячих відвідувачів, а також які міжнародні практики можна використати в українських реаліях.
Саміт перших леді та джентльменів — щорічна міжнародна подія, ініційована першою леді України Оленою Зеленською у 2021 році. Він переріс у постійну глобальну платформу гуманітарної дипломатії, яка об’єднує подружжя лідерів країн, нобелівських лауреатів, провідних інтелектуалів, освітян, міністрів, урядовців і відомих діячів для спільного пошуку рішень глобальних викликів.