Кремень Василь Григорович – доктор філософських наук (1991), професор (1994), заслужений діяч науки і техніки України (1997), Президент АПН України (з 1997), академік НАН України (2000), академік Академії політичних наук України, дійсний член Російської академії соціальних наук (1991), Російської академії освіти. Почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника ( з 2008 року).
Народився 25 червня 1947 року в с. Любитове Кролевецького району на Сумщині. Упродовж 1966–1971 років навчався у Київському державному університеті імені Тараса Шевченка на філософському факультеті, де протягом 1971–1979 роках пройшов шлях від аспіранта до заступника декана факультету.
У 1976 році захистив кандидатську, а в 1991-му — докторську дисертації. 3 1979 по 1986 рік працював у ЦК Компартії України, а в 1986–1991 pp. — у ЦК КПРС, де займався питаннями розвитку освіти і науки. Впродовдж 1991–1992 рр. був заступником директора Інституту соціально-політичних досліджень РАН. 1992–1994 рр. – обіймав посаду заступника директора з наукової роботи та завідувача відділу методології соціально-політичного розвитку Національного інституту стратегічних досліджень України.
У 90-х роках працював в Адміністрації Президента України: керував службою з питань гуманітарної політики і був заступником Глави Адміністрації Президента України — керівником управління внутрішньої політики. 1997 року став президентом Національної академії педагогічних наук України. У 1998 році В. Г. Кремень був обраний депутатом Верховної Ради України. Очолював підкомітет з фахової освіти Комітету з питань науки і освіти. Упродовж 1999–2005 рр.обіймав посаду Міністра освіти і науки України.
Автор більше 800 наукових праць з проблем філософії, педагогіки та соціально-політичного розвитку суспільства. Головний редактор науково-теоретичного та інформаційного журналу АПН України «Педагогіка і психологія», голова редакційної колегії науково-практичного журналу «Директор школи, ліцею, гімназії», член редколегій: теоретичного та науково-методичного часопису «Вища освіта України», науково-практичного журналу «Гуманітарні науки», соціально-гуманітарного наукового журналу «Людина і Політика», науково-педагогічного журналу «Рідна школа», наукового часопису «Філософія освіти».
Нагороди: орден Ярослава Мудрого V ступеня, орден «За заслуги» І, ІІ і ІІІ ступенів, Почесна грамота Верховної Ради України, Почесна грамота Кабінету Міністрів України, орден Нестора-літописця та інші. Удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки, Міжнародної премії імені Г. С. Сковороди, премії НАН України імені М. І. Костомарова, державної премії України в галузі освіти (2013) у номінації «наукові досягнення в галузі освіти» за цикл наукових праць «Філософія освіти: пошук пріоритетів» (у складі колективу).