Реєнт Олександр Петрович – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної Академії Наук України, заступник директора Інституту історії України Національної Академії Наук України, голова Національної спілки краєзнавців України. Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат премії Національної Академії Наук України імені М.І.Костомарова, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії імені Дмитра Яворницького, член Національної спілки журналістів України. Почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника ( з 2012 року).
Народився 10 травня 1949 року в селі Дяківці Літинського району Вінницької області. У 1975 році закінчив Київський державний педагогічний інститут імені О. М. Горького. 1974-1977 рр. – на комсомольській роботі, очолював студентський будівельний загін «Славутич», що виконував роботи в Казахстані. У 1977 вступив до аспірантури Інституту історії Академії Наук УРСР. З 1980 – молодший науковий співробітник Інституту історії АН УРСР. У 1981 році захистив кандидатської дисертації «Робітничий клас радянської України на завершальному етапі громадянської війни (1920 р.)».
З травня 1984 – старший науковий співробітник відділу Великої Жовтневої соціалістичної революції та громадянської війни Інституту історії АН УРСР. Цього ж року вийшла і перша монографія «Рабочий класс советской Украины на завершающем этапе гражданской войны (1920)».
1990-1991 – стажування в Москві.
1994 – захистив докторської дисертації «Робітники України в 1917–1920 рр. (Соціально-політичні та економічні зміни)».
У 1994 році був призначений в.о. заступника директора Інституту історії України з наукової роботи. 10 липня 1996 Президія НАН України затвердила на цій посаді. З 1994 став заступником головного редактора «Українського історичного журналу». Професор (1998).
З 19 травня 1999 — завідувач відділу історії України XIX — початку XX ст. Інституту історії України.
Автор понад 800 наукових публікацій, у тому числі близька 45 індивідуальних і колективних монографій, енциклопедично-довідкових видань, 15 підручників та посібників. Велику наукову цінність мають його монографії та розвідки з історії України. Під науковим керівництвом О.П.Реєнта захистили кандидатські та докторські дисертації понад 100 науковців.