Колектив науковців-мовознавців Прикарпатського університету – кафедри української мови та Навчально-наукового Інституту українознавства під орудою автора ідеї та концепції, керівника проєкту, доктора філологічних наук, професора Василя Ґрещука – презентував сьогодні 2-й том словника «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові». Попередні матеріали до словникових статей підготували – Роман Бачкур, Валентина Ґрещук, Іван Думчак, Лілія Париляк, Віра Пітель. Остаточна редакція усіх словникових статей – Василь Ґрещук. Технічне оформлення словникових матеріалів здійснила Ірина Шикеринець.
Презентаційний захід, за словами організаторів, приурочили Міжнародному дню рідної мови, який цьогоріч відзначають 21 лютого. Модераторами виступили кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри загального та германського мовознавства факультету філології, директорка Навчально-наукового Інституту українознавства Прикарпатського університету Валентина Ґрещук та магістрині факультету філології Софія Бренич і Любов Кудельницька.
Урочисто відкрив онлайн-презентацію ректор Прикарпатського університету Ігор Цепенда. Символічним стало те, що ректор доєднався до такого тематичного заходу саме з мальовничого гуцульського містечка Яремчанщини, де зараз проходить зустріч партнерів університету в рамках проєкту PIMReC.
«Це видання наших науковців-мовознавців є унікальним науковим проєктом. У Словнику опрацьовано понад 7,5 тисяч гуцульських діалектних слів, що дає можливість нам не лише зрозуміти глибину гуцульської діалектної лексики та фраземіки, але, в той же час, глибше пізнати світ гуцулів, їх характер, звичаї, вірування, всю духовну культуру», – зазначив у вітальному слові ректор.
Ігор Євгенович також зауважив, що словник «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові» є черговим виданням науковців Прикарпатського університету, яке вийшло в світ за кошти обласного бюджету в рамках регіональної цільової програми підтримки книговидання та висловив вдячність керівництву нашої області й депутатському корпусу за допомогу в реалізації проєктів.
До онлайн–презентаційного заходу також долучилися проректорка з наукової роботи Прикарпатського університету, професорка Валентина Якубів; доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови Національної академії наук України Павло Гриценко; доктор філологічних наук, професор Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Мар’ян Скаб – рецензент Словника; доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри загального та германського мовознавства факультету філології Прикарпатського університету, академік Національної академії педагогічних наук України Віталій Кононенко; доктор філологічних наук, професор Донецького національного університету ім. Василя Стуса, член-кореспондент Національної академії наук України Анатолій Загнітко; докторка філологічних наук, професорка Ужгородського національного університету Наталія Венжинович; доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури факультету філології Прикарпатського університету Степан Хороб; доктор філологічних наук, професор, декан факультету філології Прикарпатського університету Роман Голод; письменниця, заступниця директора Івано-Франківського центру дитячої та юнацької творчості Івано-Франківської міської ради Власта Власенко; старший науковий співробітник Літературно-меморіального музею Івана-Франка Василь Зеленчук; свого часу працівниця Навчально-наукового Інституту українознавства Ірина Шикеринець; випускниця факультету філології, вчителька Калуської початкової школи Марія Матіїв, викладачі та студенти факультету філології Прикарпатського університету, колеги-науковці вітчизняних закладів вищої освіти.
«У мовному відношенні наша область і наш край унікальні тим, що мирно співіснують 5 говорів південно-західного наріччя української мови. Це – гуцульський говір, бойківський, покутський, наддністрянський і лемківський. Кожен із говорів знайшов своє своєрідне втілення у мові української художньої літератури. І ми вирішили дослідити один із найколоритніших, на нашу думку, говорів – гуцульський. Так зародилася ідея створення Словника», – розповів автор ідеї і концепції, відповідальний редактор видання, професор Василь Ґрещук.
Василь Васильович також наголосив, що матеріали Словника є надзвичайно цінним джерелом для пізнання гуцульського світу. Характер гуцулів, їх одяг, основні види господарської діяльності, побут, звичаї, вірування, фольклор, одним словом вся гуцульська матеріальна, традиційно-побутова й духовна культура своєрідно відбиті в діалектних словах і фраземах. Завдяки лексикографічному опрацюванню лексичних і фразеологічних гуцулізмів, підкреслив керівник проєкту, читач має можливість почерпнути безцінну інформацію про гуцульський світ у найрізноманітніших його виявах. Не менш важливим, зазначив професор Василь Ґрещук, є практичне значення Словника – у ньому опрацьовано понад сім з половиною тисяч гуцульських діалектних слів.
Василь Ґрещук повідомив, що готується вихід додаткового тому до Словника, в якому буде лексографічно опрацьована гуцульська онімна лексика.
«Цей Словник має одну специфічну рису – він охоплює якнайдавніші тексти, де зафіксована лексика Гуцульщини, тексти, які створювалися у момент, коли ще не була поширена українська літературна мова східного зразка на Гуцульщині. Отже, ми можемо простежити, як формувався корпус гуцулізмів у художніх текстах, як виростає система образності», – наголосив професор Павло Гриценко.
Під час презентації рецензенти видання, колеги-науковці підкреслили унікальну цінність Словника для українського мовного світу. Його значення виявляється, передусім, у важливості матеріалів для дальшого розвитку мовознавчої науки, зокрема лексикографії, діалектології, художньої мови. Словник стане у нагоді кожному читачеві художніх творів на гуцульську тематику, журналістам. Гуцульський діалект як один із найколоритніших неодноразово привертав увагу лексикографів, однак презентована сьогодні праця – це словник лексичного й фразеологічного багатства гуцульського говору, яке успішно освоїла українська художня література. А ще чималий корпус гуцульських стійких словосполучень, прислів’їв і приказок, проклять, мовних формул привітань і прощань.
Варто зазначити, що Словник «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові» є першим лексикографічним опрацюванням лексики й фраземіки одного говору в художній мові.
Вітаємо авторський колектив із виходом у світ Словника і бажаємо подальших успішних наукових проєктів!
Презентація Словника
