Сьогодні, 26 квітня, виповнюється 38 років із дня наймасштабнішої техногенної катастрофи — вибуху четвертого реактора на Чорнобильській атомній електростанції. З метою відзначення і вшанування пам’яті жертв аварії на Чорнобильській АЕС та імплементації завдань проєкту модуля Жана Моне «Радіаційна безпека: європейсько-український підхід» (101127143 – RISE-UP – ERASMUS-JMO-2023-HEI-TCH-RSCH) у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника в змішаному форматі відбувся круглий стіл на тему «Причини та наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції». Захід проведено кафедрою матеріалознавства та новітніх технологій. Модератор-лектор завідувач кафедри матеріалознавства і новітніх технологій, професор, доктор фізико-математичних наук Володимир Коцюбинський.
«38 років тому на території України відбулася найбільша техногенна катастрофа в історії людства. Сотні тисяч людей віддали своє здоров’я, а багато хто віддав своє життя за те, щоб захистити суспільство від цієї великої біди, від ядерної загрози. Ми маємо їх завжди пам’ятати та шанувати! Зараз ми повинні працювати задля того, щоб більше не допустити такої ситуації. А для цього нам потрібно зрозуміти в першу чергу, що саме сталося. Тому сьогодні маємо можливість поговорити про радіацію, зокрема, як ми можемо її вимірювати та контролювати, які наслідки опромінення можуть бути і які є фактори ризику», – зазначив завідувач кафедри матеріалознавства і новітніх технологій, професор Володимир Коцюбинський.
Також він відзначив, що зараз на сучасних етапах вивчення причин і наслідків аварії на Чорнобильській АЕС залишається надзвичайно важливою задачею з кількох причин.
По-перше, ця трагедія служить нагадуванням про надзвичайну важливість безпеки та регуляції у ядерній промисловості. Вона показує, які страшні наслідки можуть мати недоліки у виконанні безпечних технологій та несвоєчасні заходи з управління ризиками.
По-друге, знання про події на Чорнобильській АЕС допомагає вдосконалювати сучасні технології та підвищувати стандарти безпеки в атомній енергетиці. Це дозволяє уникати подібних катастроф у майбутньому та забезпечує захист ядерних установок та населення.
По-третє, події мають глобальний характер, оскільки радіаційне забруднення розповсюдилося на велику територію та мало серйозний вплив на здоров’я та довкілля. Світова спільнота переживає через це, адже це показує, як важливо враховувати наслідки техногенних аварій та розвивати міжнародну співпрацю в галузі ядерної безпеки.
Студенти у свою чергу зрозуміли, що дана проблематика не лише важлива з історичного та наукового погляду, але й має безпосередній вплив на сучасність та майбутнє нашого світу.
