У Коломийському навчально-науковому інституті Прикарпатського національного університету відбулася презентація монографії «Художній дискурс Гуцульщини в українській літературі ХІХ – початку ХХ століття». Її автором є кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології, член Національної спілки письменників України Микола Васильчук. Модерував захід директор Коломийського навчально-наукового інституту Юрій Плекан.
У презентованій монографії йдеться про Гуцульщину в українській класичній літературі (так званий гуцульський текст). У сучасній масовій свідомості Гуцульщина сприймається як особливий край, позначений, зокрема, високою мірою духовності її мешканців, яскравим національним колоритом, народними героями, культовими місцями. Таке розуміння цього українського регіону витворювалося значною мірою завдяки красному письменству. У монографії розглянуто особливості художнього відображення Гуцульщини в українській літературі ХІХ – початку ХХ століття. Показано становлення інтересу до Гуцульщини в романтичній літературі через інтерес до Карпат загалом. Розкрито етапи художнього засвоєння Гуцульщини українською літературою в епохи реалізму та модернізму. Дано авторське прочитання у фольклорно-міфологічному ключі гуцульських текстів, запропоновано нові наукові поняття і термінологію.
Перед читачем постає широка панорама літератури на тему Гуцульщини. Дослідник показує, як Карпати, гуцулів і Гуцульщину сприймали а потім «ретранслювали» через свої твори письменники, творчість яких вкладається у різні художньо-стильові течії і напрями. Логічними є хронологічні межі праці: від перших десятиліть ХІХ століття – і до початку століття ХХ-го. Тобто від несміливої спроби показати гори й опришків у першому західноукраїнському оповіданні «Олена» Маркіяна Шашкевича – й до вершинного здобутку модерної української літератури – «Тіней забутих предків» Михайла Коцюбинського.
Микола Васильчук, який є добрим знавцем не лише історії української літератури, а й фольклорно-етнографічного багатства гуцульсько-покутського регіону, професійно відчитує особливості поетики творів про Гуцульщину, які, в силу своєї регіональної особливості, були незрозумілими для інших дослідників. Показовою тут є інтерпретація творчої спадщини Юрія Федьковича, Антона Любича Могильницького, Гната Хоткевича, Михайла Павлика… Дослідник відкриває низку забутих імен, які доповнюють панораму гуцульського тексту в українській літературі ХІХ – початку ХХ століття: Миколи Туліки, Платона Костецького, Івана Глібовицького.
Ця наукова праця на часі, бо дає змогу «вписати» гуцульський текст української літератури в національний та європейський літературний контексти. Сприяють цьому численні паралелі з літературою на тему Карпат іноземних авторів. Дослідник наголошує, що Гуцульщина стала своєрідним «об’єктом замилування» для письменників з різних регіонів України, а також для митців зарубіжних. Тому Гуцульщина в літературі й мистецтві виступає об’єднавчим фактором. Монографію адресовано літературознавцям, мистецтвознавцям, історикам, культурологам, релігієзнавцям, усім, хто цікавиться художнім дискурсом Гуцульщини в українській літературі.
Зазначимо, що презентація нового видання проходила в рамках 50-річного ювілею автора. Книжка вийшла коштом Прикарпатського національного університету та за підтримки ректора університету Ігоря Цепенди.