У Науковій бібліотеці університету відбулася презентація монографії «Художнє мислення Уляни Кравченко» викладача кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту Галини Волощук. Модератор – директор наукової бібліотеки Петро Гаврилишин. Книга вийшла за сприяння ректора університету Ігоря Цепенди.
«Відомо, що актуальним і важливим завданням сучасного українського літературознавства є створення такої історії словесності, де було б виявлено загальні й індивідуально-національні закономірності літературного процесу, а також заповнено т.зв. «білі плями» навіть у доробку тих авторів, теми, мотиви й образи яких уже досліджувалися частково або з купюруванням неугодного владі дискурсу. В подібній ситуації опинилася спадщина Уляни Кравченко (1860-1947). Про оригінальність її таланту згадували свого часу в статтях і монографічних студіях Віри Агеєвої, Миколи Васильчука, Ярослава Грицака, Тамари Гундорової, Світлани Луцак, Наталії Мафтин, Романа Піхманця, Тараса Салиги, Наталії Шумило. Наукова новизна монографії полягає в тому, що в ній уперше в українському літературознавстві зібрано й комплексно досліджено весь корпус художньої творчості Уляни Кравченко, в тому числі раніше не аналізовані вченими збірки «Мої цвіти», «Caritas» і драматичну поему «На визвольному шляху», – розповів на початку презентації Петро Гаврилишин. В обговоренні наукового дослідження виступили декан філологічного факультету, доктор філологічних наук, професор Роман Голод, доктори філологічних наук, професори Микола Лесюк, Ольга Деркачова, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України Євген Баран, доктор мистецтвознавства, професор Ганна Карась, директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти Богдан Томенчук, доцент кафедри філології та методики початкової освіти Тетяна Качак, бібліотекарі Наталія Мазур та Людмила Кузюк. «Вітаю пані Галину з виходом у світ її праці, яка спонукає до розмислів про музичні твори на слова Уляни Кравченко, зокрема про мелодекламаціі Василя Безкоровайного, над чим зараз працюємо», – наголосила Ганна Карась.
Варто зазначити, творчість Уляни Кравченко цікавила літературознавців різних поколінь, проте, як зауважує, Галина Волощук, досі поза увагою дослідників залишаються чимало творів. Залучення до роботи невідомих раніше зразків лірики (з архівів Коломиї, Івано-Франківська, Львова), прози письменниці, що не вповні досліджена, увиразнюють актуальність і новизну.
З огляду на тему дослідження логічним є виокремлення підрозділу 1.1, у якому конкретизовано теоретичний зміст поняття художнє мислення. У дослідженні описано різні аспекти вивчення художнього мислення у працях відомих дослідників і слушно зорієнтовано цей огляд на доробок Уляни Кравченко. Дослідження українських літературознавців із оцінкою творчості Уляни Кравченко стало важливим підґрунтям для конкретизації в науковій роботі обраних Галини Волощук напрямків вивчення художнього мислення письменниці.
У Розділі 2 на матеріалі поетичних збірок Уляни Кравченко 1885-1935 рр. досліджено полістильовість способу самореалізації поетеси. Прикметно, що лірика Уляни Кравченко в цьому розділі розглядається як складова українського літературного процесу, що, скажімо, засвідчують заявлені Галиною Волощук типологічні паралелі поезії Уляни Кравченко з поезіями Тараса Шевченка та Івана Франка, а отже, увиразнюється своєрідність тематики, проблематики, системи образів, а також національна зорієнтованість поезій Уляни Кравченко й, таким чином, підкреслюється самобутність її художнього мислення й самодостатність доробку Уляни Кравченко у змагальних процесах доби.
Досліджуючи повість «Хризантеми», збірки поезій у прозі «Замість автобіографії», «Мої цвіти», драматичну поему «На визвольному шляху», а також учительські мемуари Уляни Кравченко на стильовому, генологічному, образному, наративному рівнях (Розділ 3), Галина Волощук підкреслює ліричну домінанту художнього світомислення письменниці. Матеріали і висновки наукового дослідження Галини Волощук мають значну вагу для подальшого теоретичного осмислення особливостей української літератури кінця ХІХ – початку ХХІ-го ст., сприяють поглибленню уявлень про проблемно-тематичний та жанровий спектр прози доби модернізму.
