Знайомтеся, героїня матеріалу «Історії успіху» студентка 3 курсу факультету іноземних мов спеціальності «Англійська філологія» факультету іноземних мов Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника ВІКТОРІЯ ЄГРЕШІЙ.
“Я була впевнена, що хочу поступати саме в Прикарпатський”
Вікторія Єгрешій народилася в Івано-Франківську. Навчалася в міській загальноосвітній школі №22 (нині – Ліцей №22 Івано-Франківської міської ради). Коли прийшов час вибору здобуття вищої освіти, зізнається Вікторія, дуже довго думала. Батьки не тиснули. Cказали, що це твоє життя і тобі обирати. Та одного вечора, під час виконання домашнього завдання з англійської мови, я зрозуміла, що це моє, що я не просто виконую завдання, а насолоджуюсь його процесом. Відтоді в мене була чітка мета – вступити на факультет іноземних мов на спеціальність «Англійська філологія». Для цього мені довелося багато займатися як з репетитором, так і самостійно. І як результат – добре здала ЗНО і вступила на державну форму навчання на факультет іноземних мов. А от університет обрала без вагань – Прикарпатський! Тут навчалася моя мама (математик) і тато (історик) і сьогодні вони високопрофесійні фахівці у своїх галузях.
“Успішний початок навчання залежить від першого викладача»
Вікторія Єгрешій стверджує, що успішний початок навчання в університеті залежить не тільки він студента, а й від першого викладача.
“У мене була просто прекрасна перша викладачка – Уляна Билиця, яка дала мені чудовий старт і багато чому мене навчила. Тому як тільки на першому курсі розпочалося навчання в університеті я не мала жодних труднощів у цьому плані. Натомість довго звикала до самої атмосфери університету. Через велику кількість студентів мені було трохи складно зосередитись, однак одразу вирішила, що вестиму активний спосіб студентського життя”, – розповідає Вікторія.
Студентка зі своєю групою організовує багато різноманітних тематичних заходів на факультеті. Наприклад, англомовні творчі онлайн – заходи “Unusual Shevchenko” з нагоди дня народження нашого Кобзаря та “Mysterious Shakespeare” до дня народження англійського поета Вільяма Шекспіра.
Але найбільше Вікторія пишається своєю участю у студентському мистецькому проєкті – постановці модернізованої п’єси “The Cross Stone” на основі однойменної новели Василя Стефаника “Камінний хрест”.
“Було надзвичайно складно реалізовувати цей проєкт, тому що цей твір існує тільки українською мовою і спочатку ми повинні були його перекласти. А це дуже важко, оскільки твір насичений різними діалектизмами. Тому робота тривала довго, але нам допомагали наші викладачі, справжні фахівці своєї справи: Наталія Іванотчак та Наталія Пилячик (до того ж кураторка нашої академічної групи). Також у нагоді став предмет “Теорія перекладу”, який ми вивчали. Попри те, що ми перекладали твір, ми в ньому також зіграли усі ролі. Тобто були і режисерами, і акторами, і костюмерами, і декораторами. Та це було того варте, тому, що всі захоплювались нашою роботою, давали схвальні відгуки. Зрештою, ми, студенти, самі були задоволені результатом”, – ділиться враженнями Вікторія.
Студентка згадує як наполегливо готувалися до постановки. Довелося, перекладаючи твір, погортати лекцію та шукати там підказки, які б допомогли з перекладом. Студенти не просто переклали твір, але й змінили його кінцівку з сумної на позитивну – сім’я Івана Дідуха не поїхала в Канаду на заробітки, а залишилася в Україні. Цим моментом, розповіла Вікторія, студенти хотіли показати, що українцям не варто покидати рідну землю і їхати на чужину заради кращої долі, оскільки наше майбутнє не де-інде, як на Батьківщині.
До речі, Вікторії випала нелегка роль у п’єсі – чоловіча, кума Михайла. Їй довелося змінювати голос, манеру розмови і артикуляцію, щоб максимально передати дух чоловіка того часу.
«Зіграти в п’єсі – це незабутній досвід і це мій успішний досвід, який здобула в університеті. Ніколи не думала, що зможу грати ролі. Та в Прикарпатському можливо все!», – зазначає Вікторія Єгрешій.
Кожен день нова практика
Навчання на факультеті студентці-третьокурсниці дуже подобається. Вона вважає, що всі предмети потрібні, взаємопов’язані і не можуть існувати один без одного.
“Якщо говорити про те, що важливіше: англійська граматика чи сама лексика, то я б сказала, що вони однаково важливі, адже неможливо говорити граматично неправильно, але й не вийде, знаючи всю граматику, повністю висловити свою думку без знання лексики. Тому я вважаю, що ці важливі складові (граматика і лексика) потрібно вивчати паралельно, не виділяючи одну як менш важливу, а іншу, як більш важливу”.
Вікторія не обмежується лише навчанням в університеті, а й активно займається самоосвітою. Зараз вона цікавиться питанням “Використання англіцизмів у повсякденній українській мові” і шукає шляхи вирішення цієї проблеми.
“Я вважаю, що дана проблема є на часі, оскільки і я , і мої друзі часто використовуємо різні, запозичені з англійської мови, слова і цим забруднюємо нашу мову. Нам потрібно максимально зберегти рідну мову такою, якою нам її передали предки, щоб могти потім навчити “нашої солов’їної” своїх дітей”.
А ще Вікторія проходить практику у відомій компанії “Crowdin”, де студенти перекладають різноманітні проєкти, починаючи від певних навчальних програм і закінчуючи інструкціями до комп’ютерних ігор.
Також своїми знаннями англійської Вікторія допомагає і своєму батькові.
“Я допомагаю своєму татові перекладати англійською анотації до його наукових статей. Це непросто через те, що вони носять історичний, здебільшого релігійний характер. Перед тим я досліджую це питання, щоб повністю вникнути в нього і перекласти на належному рівні. Завдяки цьому щодня практикую та вдосконалюю свої вміння”.
Приємний подарунок до дня народження від університету
Цьогоріч Вікторія Єгрешій, з-поміж 15-ти найкращих студентів Прикарпатського, стала стипендіаткою Фонду Інституту Східноєвропейських досліджень (Республіка Польща), засновником якого є голова Програмної Ради Центральноєвропейського Економічного Форуму (загальновідомого як Центральноєвропейський Давос)Зигмунт Бердиховський.
“ Якраз у день мого народження мені з університету повідомили, що я пройшла конкурс і стала стипендіаткою. Моїй радості не було меж. Ця стипендія стала мотиватором для підкорення нових вершин і показала, що я на правильному шляху”, – радіє Вікторія.
Стипендію дівчина використає на самоосвіту. Зокрема, має намір записатися на курси з вивчення іспанської мови. На її думку іспанська – одна з провідних мов у сучасному світі.
“Усе своє свідоме життя я там”
Крім активного студентського життя Вікторія Єгрешій встигає займатися й громадською роботою. З 6-ти років вона є пластункою – членкинею Національної скаутської організації України “Пласт”.
“Усе своє свідоме життя я там. Мені цікаво, я тут також розвиваюся як особистість. Обов’язок кожного пластуна – робити добрі справи. Саме навчання в Прикарпатському надихнуло мене на створення проєкту “Соціальне репетиторство”, суть якого полягає в навчанні дітей-сиріт англійської мови. Тому безмежно вдячна рідному університету за таке натхнення, без якого я на це б не наважилась. Зараз працюю над реалізацією цього проєкту і мрію його втілити. Оскільки це щось нове для мене, то я впевнена, що мої викладачі при потребі з радістю мені допоможуть з підбором методики підходу до таких дітей і підбором відповідних матеріалів», – розповіла Вікторія.
В «Пласті» дівчина зараз займається куруванням пластунів, які працюють над здобуттям найвищого ступеня в цій скаутській організації. Вважає за честь бути керівником для цих юнаків та дівчат, які є майбутнім не лише “Пласту”, але й України.
“За кожним успіхом велетенська праця”
Вікторія вже пройшла екватор в навчанні та має в планах вступ у магістратуру. Після закінчення навчання в університеті впевнена, що зможе успішно реалізувати свою мрію і бажання стати хорошим спеціалістом у сфері викладання іноземних мов та перекладу.
“Навчання на нашому факультеті довело, що треба прагнути більшого і ставати кращою версією себе. Тут працюють надзвичайно талановиті викладачі, котрі намагаються дати нам найкращу освіту. До прикладу, моя кураторка – Наталія Пилячик своїм запалом в очах, любов’ю до своєї справи, безцінним досвідом найбільше за всіх мотивує мене до нових звершень у сфері викладання. Саме Наталія Євгенівна навчила мене приймати усі виклики та впевнено йти до своєї мети. Тож, моя порада усім студентам – не просиджувати своє студентське життя, а використовувати всі можливості по максимуму, бути активним і долучатися до всіх проєктів. За кожним успіхом стоїть велетенська праця і неможливо зранку прокинутися і знати іноземну мову на рівні С2. Для цього потрібно кожного дня працювати. Я вважаю, що для тих, хто знає іноземні мови, відкритий увесь світ. У них є велетенські можливості у всіх сферах, тому варто працювати над собою».
Розмову вела Марія-Ангеліна Лис ( студентка ПНУ, слухачка “Школи журналістики”)