“Потрібно робити те, що ти любиш і тоді обов’язково досягнеш своїх цілей”, – запевняє Назар Пилипів, студент 5 курсу Педагогічного факультету спеціальності «Соціальна робота».
Назар – випускник Рогатинської ЗОШ I-III №2 (нині – Ліцей імені Братів-Рогатинців). Ще, будучи підлітком, Назар мріяв стати педагогом. Його мама, яка вже більше десяти років працює в дошкільному закладі «Малятко» м.Рогатин, часто розповідала про свою роботу, про допитливих дошкільнят.
“Коли прийшов час вибирати свою професію, я мав вагання, адже знав, що хочу бути педагогом, але не знав яким саме. Мене до цього надихнула мама, яка працює в дитячому садочку. Вона розповідала як працює з дітьми і мене це зацікавило”, – зізнається Назар.
Тож, коли юнак вирішив вступати в Прикарпатський університет на Педагогічний факультет батьки його підтримували та всіляко допомагали. А от чимало знайомих ставились до його вибору скептично.
“Мене не зупиняли стереотипні думки деяких знайомих про те, що педагогічною діяльністю може займатись тільки жінка. Також я не звертав увагу ні на малу заробітню плату, про яку мені постійно говорили, ні на труднощі, адже я знав, що і як я маю робити і чого прагну», – розповів Назар.
Не бентежило Назара і те, що він був єдиним хлопцем в групі. Студент зізнається, що навпаки ця обставина стала його стимулом до навчання. Йому хотілося довести, що і хлопці можуть старанно вчитися та здобувати фах педагога. Завдяки викладачам, каже Назар Пилипів, з I курсу зрозумів, що не помилився з вибором майбутньої професії.
Навчання в університеті не викликало труднощів. Зокрема, завдяки заняттям з волонтерської діяльності, Назар охоче, окрім проходження на 2 курсі практики в Івано-Франківському Карітасі УГКЦ, займався цією роботою поза навчальним процесом.
«На заняттях з дисципліни «Волонтерська діяльність», яку викладала Ірина Дідух ми здобули певні навики роботи з людьми з особливими потребами. Тому мені було не складно працювати волонтером з такою категорією людей. Я допомагав їм, приносив речі першої необхідності, просто проводив з ними час, адже, для них це було дуже важливо”, – каже Назар.
Цікавою ,і в той же час, повчальною для Назара була практика на ІІІ курсі в літньому таборі «Сокіл» Галицького району.
Назар згадує: “ Тут я мав можливість проявити всю свою креативність, показати свої навички в роботі з дітьми. Організовував походи, екскурсії, проводив свята для дітей. Вже тоді мені було набагато легше співпрацювати з ними. Адже певний багаж знань дали викладачі факультету».
У доробку Назара є низка наукових праць, які публікувалися в університетському журналі. Зокрема, він досліджував особливості девіантної (відхильної) поведінки у молоді. Простими словами студент вивчав поведінку людей, які ведуть себе не за загальноприйнятими нормами. Наразі науковими дослідженнями не планує займатися, оскільки більше цікавить практична робота з дітьми.
Сьогодні, з приємністю ділиться Назар Пилипів, він уже в професії. Для хлопця це неабиякий особистий успіх. З вересня цього року поєднує навчання з улюбленою роботою. Він працює на посаді практичного психолога в Воскресинцівській гімназії Рогатинської районної ради. Найцікавіше, каже, проводити заняття зі школярами 6-9 класів. Вони інколи самі просять поговорити на різні теми чи проблеми, які їх цікавлять. Що ж до роботи з дошкільнятами, то інколи радиться з мамою Олею, яка має певний досвід. Також Назар зізнається, що його перші кроки в професії є впевненими і успішними. Найбільше в цьому йому допомогли педагогічні практики, які він проходив під час навчання на бакалавраті.
Назар зізнається, що в майбутньому бачить себе в сфері практичної психології та мріє відкрити приватний кабінет практичної психології.
“ У виборі професії, у своїх мріях завжди потрібно орієнтуватися на самого себе та керуватись своїм розумом. Тоді ти станеш висококваліфікованим спеціалістом і досягнеш успіхів у своїй сфері. А ще, не треба ніколи боятись поразок та помилок, адже на них ми вчимось”, – зазначає Назар Пилипів.
Розмову вела Тетяна Дутчак (студентка ПНУ, слухачка “Школи журналістики”)