Є така професія – охороняти Природу!…
Щоденно берегти і примножувати наш самобутній природний спадок: кожен метр недоторканих пралісів, кожен камінь природних осипищ, магічну велич Чорногори, спокій широкого Дністр; своїм розумом і руками проявляти турботу про тих, хто в скелі живе, хто в небі літає, хто у воді плаває і ходить добрим господарем на рідній землі…
І саме сьогодні, 7 липня, в Україні відзначають професійне свято ці самовіддані і небайдужі люди – працівники природно-заповідної справи.
Заповідання природних територій – це не просто найбільш ефективний інструмент збереження природного багатства. В час, коли війна лягла страшною тінню на все живе, обпалюючи кору старовікових дерев, орючи металом незаймані степи; коли цинічний і жорстокий ворог намагається стерти з нашої землі саме Життя в усіх його формах і проявах, природозаповідання стало почесною вартою задля збереження рідної Природи, як символу нашої національної ідентичності. Охорона природи у наші дні – це, перш за все, захист рідної землі і здійснюється вона у прямому сенсі вогнем, мечем і надлюдською міццю. Чимало природно-заповідних територій сьогодні в окупації, чимало зазнають щоденних обстрілів… Велика кількість професійних природоохоронців нині стали на наш захист у лавах ЗСУ…
Охорона природи завжди була одним із стратегічних завдань Прикарпатського національного університету Імені Василя Стефаника. Це завдання реалізовували через численні наукові й освітні природоохоронні проекти і тісну співпрацю з природоохоронними установами. Тісні наукові й освітні партнерські стосунки підкріплені численними угодами, договорами і меморандумами про співпрацю з установами й об’єктами природно-заповідного фонду. Співпраця здійснюється через участь у науково-технічних радах, наукове консультування і реалізацію спільних науково-дослідних програм, проєктів і грантів. Цьогоріч університет долучився і до виконання низки наукових проєктів з оцінки впливу військових дій на природно-заповідні території, зокрема національного природного парку “Кам’янська Січ” (Херсонська область), та проектів з удосконалення алгритмів документування екологічних наслідків війни.
Стратегічно важливі територій для проведення наукових досліджень для університету – це також фонові екосистеми Карпатського регіону. Так, впродовж багатьох років Університет у співпраці з Карпатським національним парком за підтримки Варшавського університету і партнерів реалізовує один з найбільш амбітних наукових проєктів по створенню унікального у Європі наукового осередку із потужною екологічною складовою – Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» на вершині гори Піп Іван Чорногірський.
Слід також зазначити, що у структурі самого Університету функціонують два природоохоронні об’єкти: ботанічний сад і дендрологічний парк «Дружба» загальнодержавного значення, що сприяють сталості функціонування екологічної системи нашого міста.
То ж щиро вітаємо усіх працівників природно-заповідної справи, наших партнерів і колег, з їх професійним святом. Нехай цьогорічний символ природно-заповідної справи – одна з найбільш рідкісних папоротей України – Міхурница судетська – “розквітне” у ваших невтомних руках, даруючи здоров’я, силу і наснагу для подальшої праці, а її містична сила допоможе очистити нашу рідну землю від ворожої нечисті.
Підтримаємо разом девіз екологічного напряму нашого університету: «Збережемо землю наших предків для наших нащадків». Разом до перемоги!