Гаврилишин Богдан Дмитрович (19.10.1926-24.10.2016) – член Римського клубу, член Світової академії мистецтва та науки, член Міжнародної академії менеджменту, доктор економіки Університету Женеви. Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Почесний доктор у 5 університетах Канади та України. Почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника ( з 1999 року).
Народився в смт. Коропець Монастириського району Тернопільської області. Під час ІІ Світової війни у 1944 р. його забирають до Німеччини. Після 1945 р. перебував у таборі для переміщених осіб, а у 1947 р. виїжджає до Канади. У 1952 році здобуває ступінь бакалавра, у 1954 – магістра спеціальності «Інженер-механік» в Університеті Торонто. У 1954–1960 рр. обіймає посади з дослідництва, інженерної справи, менеджменту в Канаді. З 1960 року — мешканець Швейцарії. 1976 р. здобув ступінь Ph. D. з економіки у Женевському Університеті.
З 1988 року працює на громадських засадах в Україні. Від здобуття Україною незалежності є радником кількох Президентів України, прем’єр-міністрів, голів Верховної Ради.
Майже тридцять років Богдан Гаврилишин присвятив Міжнародному інститутові менеджменту МІМ-Женева. Обіймав посади директора з навчання (1960–1968), директора Інституту (1968–1986), почесного науковця (1986–1989). У Женеві він викладав такі дисципліни, як економічний розвиток, керівництво міжнародними операціями, світове бізнесове середовище, управління державами та ін. У 1990 році заснував Міжнародний інститут менеджменту (Київ). У 1996–1997 роках — директор Міжнародної академії навколишнього середовища (Женева).
Автор більше 100 статей з менеджменту, освіти в галузі менеджменту, економічного та політичного середовищ.
Член Пласту — Національної скаутської організації України від 1940 року, належав до куреня Лісові Чорти від 1946 року. У 2006–2008 рр. — голова Крайової пластової ради — законодавчого органу Пласту. У 2010 році заснував Благодійний Фонд “Богдана Гаврилишина”.
Наукові ступені: Ph. D. (Доктор Філософії-Економіки) у Женевському Університеті (1976); Почесний Ступінь Доктора Права, Університет Йорку, Торонто, Канада (1984); Почесний Ступінь Доктора Права, Університет Альберти, Канада (1986);Почесний Ступінь Доктора Права, Тернопільська Академія Народного Господарства;
Почесний Ступінь Доктора Права, Чернівецький Університет імені Ю. Федьковича ; Почесний Ступінь Доктора Права,Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.
Нагороди : Золота Медаль Президента Італійської Республіки (1975); Відзнака Видатного Інженера, Почесний зал, Університет Торонто, Канада (1986); Відзнака Президента України Орден «За заслуги» ІІІ ступеню (1996); Відзнака Президента України Орден князя Ярослава Мудрого (2005).