Микола Миколайович Вегеш – український історик, вчений у галузі карпатознавства, доктор історичних наук, професор, ректор Ужгородського національного університету (2005-2012), член Наглядової Ради ВМГО «Союз обдарованої молоді». Почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стфаника ( з 2007 року).
Народився 28 листопада 1962 року в смт. Міжгір’я Закарпатської області. З 1979 р. по 1984 р. навчався на історико-педагогічному факультеті Івано-Франківського державного педагогічного інституту імені Василя Стефаника.
Очолював проблемний семінар з історії України доби феодалізму під керівництвом академіка В. В. Грабовецького (1979-1984). У 1990–1994 роках — аспірант кафедри історії СРСР (згодом історії України) Ужгородського державного університету (спочатку стаціонарної, потім заочної форми навчання). 1994 року на засіданні вченої ради Ужгородського державного університету захистив кандидатську дисертацію «Карпатська Україна в 1938–1939 рр.: соціально-економічні та політичні аспекти». 1992-1994 рр. — асистент кафедри історії України, в 1994–1997 рр. — доцент, у 1997–2001 рр. — доцент кафедри політології.
25 вересня 1998 року на засіданні вченої ради в Інституті історії України НАН України захистив докторську дисертацію «Закарпаття в контексті центральноєвропейської політичної кризи напередодні Другої світової війни». 26 квітня 1999 року відбувся повторний захист докторської дисертації (прийнято положення, що між захистами кандидатської та докторської дисертацій повинно пройти п’ять років) на засіданні спеціалізованої вченої ради в Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка.
З 2001 р. — професор кафедри політології, яку очолює з 2002 року. У березні 2004 року обрано деканом історичного факультету. З 11 лютого по 30 березня 2005 року виконував обов’язки ректора Ужгородського національного університету. 31 березня 2005 року Миколу Вегеша на засіданні конференції трудового колективу було обрано ректором Ужгородського національного університету. На цій посаді він пропрацював до квітня 2012 року.
Автор понад 850 публікацій, серед яких 450 наукових. Найповніше його науковий доробок представлений у двох багатотомних виданнях «Історичні дослідження: В семи томах» (Ужгород, 2000–2001) та «Історія і політика в чотирьох томах» (2005). Серед навчально-методичних посібників автора: «Основи політології», «Вступ до геополітики», «Становлення і розвиток політичної думки в Україні», «Історія української державності», «Політологія: конспект лекцій», «Історична наука в Ужгородському державному університеті: матеріали до лекцій», «Українська державність у ХХ столітті», «Політологія в Ужгородському національному університеті та Болонський процес», «Як писати наукову роботу», «Зарубіжні футурологічні концепції на межі тисячоліть: порівняльний аналіз» та ін.
Праці Миколи Вегеша публікувалися в США, Канаді, Великій Британії, Чехії, Словаччині, Угорщині, Румунії. Він автор багатьох колективних монографій та енциклопедичних видань («Енциклопедія сучасної України», «Енциклопедія історії України», «Малий словник історії України», «Нариси історії Закарпаття», «Августин Волошин», «Вони боронили Карпатську Україну» та ін.). За його редакцією виходить фахове видання з проблем історії, політології, етнології та культурології «Carpatica-Карпатика».
Відзнаки: лауреат премії імені В. Гренджі-Донського (1993); лауреат премії імені академіка І. Крип’якевича (1996); Почесний член Дослідницького бюро радників Американського біографічного інституту (2001); Почесна грамота Верховної Ради України «За заслуги перед українським народом» (2004); Почесний знак Закарпатської обласної ради «За розвиток регіону» (2005); Орден «За Заслуги» ІІІ-го ступеня (2007); Орден «За Заслуги» ІІ-го ступеня (2009).