19-22 вересня в Яремче відбулася ХІІ українсько-польська зустріч експертів «Майбутнє, сучасне, минуле». Це єдиний регулярний науковий форум, на який вже 12 рік поспіль приїжджають відомі українські і польські експерти, аби обговорити існуючі проблеми, знайти рецепти спільного виходу з криз. Ініціаторами конференції є Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та «Кур‘єр Галіційський» – найбільший польський медіа ресурс в Україні. Їх ініціативу підтримують Сенат Республіки Польща та Міністерство закордонних справ Польщі за посередництвом Фонду «Свобода і демократія». Партнером проведення конференції є Студії Східної Європи Варшавського університету та Інститут політичних та етнонаціональних досліджень імені Івана Кураса НАН України.
Дискусії про політичний та безпековий вимір електоральних змін в Україні та Польщі, шляхи щодо реального економічного партнерства носили традиційно цікавий і гострий характер. На завершення конференції відбулася секція, присвячена Обсерваторії на горі Піп Іван. Адже цього року наука повернулась у її стіни! Від співробітника обсерваторії Варшавського університету Яна Сковрона учасники зустрічі почули звіт про роботу смарт-датчика погоди, який працює на даху Міжнародного наукового центру «Обсерваторія».
Наступного дня частина гостей мала можливість відвідати унікальний об’єкт на вершині Чорногори та на власні очі побачити зміни, які відбуваються у стінах Білого слона.
Під час багатьох розмов, які відбулися у ці дні, більшість гостей погоджувались із сподіваннями ректора Прикарпатського національного університету Ігоря Цепенди, що перезавантаження влади в Україні і Польщі, чергові вибори у якій відбудуться незабаром, надасть новий позитивний імпульс відносинам наших країн. На його думку, успіх співпраці у великій мірі залежить й від грунтовної підготовчої аналітичної роботи експертів, які десятками років глибоко знаються на тематиці двосторонніх відносин України і Польщі, та того, чи дослухаються до їх порад особи, які приймають ключові рішення у великій політиці.
Зокрема, другий день конференції розпочався із розмови саме про нову ситуацію в українсько-польських відносинах. Її бачення висловили члени Українсько-польського форуму партнерства (УПФП), який функціонує під патронатом керівників зовнішньополітичних відомств України та Республіки Польща з 2011 року. Його головне завдання полягає в обговоренні чутливих питань українсько-польських відносин на громадському рівні. Форум, активним членом якого є ректор Прикарпатського університету Ігор Цепенда, – це платформа для відкритого обміну думками та розвитку конструктивного українсько-польського діалогу, що спирається на факти і наукові дослідження історичного минулого та аналізі сучасних економічних й політичних процесів. Фактично більшість учасників УПФП була присутня на ХІІ українсько-польській зустрічі у Яремче.
Розпочинаючи дискусію співголова Форуму директор Студій Східної Європи Варшавського університету Ян Маліцький запропонував її учасникам спочатку дати відповідь на питання про те, які є шанси розпочати нову сторінку в українсько-польських відносинах, а потім про те, які існують для цього загрози.
Віце-президент Польсько-української господарської палати Олег Дубіш заявив, що вбачає найбільші шанси у економічному співробітництві між країнами. Ректор Прикарпатського університету Ігор Цепенда наголосив, що не останню роль у покращенні відносин відіграють особисті контакти, висловивши сподівання у їх налагодженні новими керівниками держав. На думку колишнього посла Польщі в Україні Яцека Ключковського, «шанс – у зміні профілю діалогу, зближенні стандартів та активізації Польщі у якості партнера». «Немає жодного шансу на будь-які зміни», – такий вердикт прозвучав під час дискусії від доктора історичних наук, професора Ігора Ільюшина: «Не можна вести діалог без історичних питань, а як тільки вони виникають, то діалог припиняється». Перехід від слів до конкретних справ у двосторонніх відносинах – це, на переконання доктора історичних наук, професора Львівського національного університету Богдана Гудя, єдиний шанс покращити ситуацію: «Треба не тільки декларувати кроки, але й робити їх!». Польський політолог, директор Центру східних досліджень Адам Еберхаргдт висловив сподівання, що нове дихання міг би відкрити формат співпраці на рівні прем’єрів двох країн, «який ніколи нормально не функціонував».
Щодо загроз, то ректор Прикарпатського університету Ігор Цепенда заявив, що це насамперед безпекова загроза. На думку ж Олега Дубіша, це «втрата української України». Яцек Ключковський висловив переконання, що ризик може бути, якщо в Україні будуть відсутні швидкі реформи. «Головна загроза – брак часу», – заявив Богдан Гудь, додавши, що ще один ризик – це брак експертів у новій політиці. «Порозуміння краще почати не з пам’ятників, а зі створення нових пунктів пропуску на кордоні», – підкреслив професор Гудь.
Як зазначили учасники дискусії, останні 12 років в українсько-польських відносинах – це ціла епоха. Зі своїми злетами й падіннями. Нині перед Україною та Польщею – нові виклики. Яким буде завтрашній день залежить від того, чи дослухаються правлячі еліти до голосу експертів, чи буде зроблено роботу над помилками, чи буде продовжено відверту розмову вільних з вільними.
Зазначимо, що під час відкриття конференції директор Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імені Івана Кураса НАН України, радник Офісу президента Олег Рафальський у своєму вітальному слові наголосив на тому, що у нової української влади є політична воля для того, щоб вивести відносини між Україною та Польщею на якісно новий рівень, зробити їх конструктивними і доброзичливими. Він також повідомив, що Прикарпатський національний університет є науковим партнером Національної Академії наук України та за дорученням академіка Бориса Патона вручив ректору Ігору Цепенді почесну відзнаку НАН України. А представник Міністерства закордонних справ України у Львові Вячеслав Войнаровський вручив подяки за вагомий особистий внесок у розвиток міжнародного співробітництва помічнику ректора Яні Котневич та доценту кафедри міжнародних відносин Прикарпатського університету Ігору Гураку.
Традиційно у рамках українсько-польської зустрічі у Яремче було презентовано низку нових видань. Зокрема, у перший день відбулася презентація книги Віктора Войналовича та Наталії Кочан «Релігійний чинник етнополітичних процесів у Галичині:повоєнна радянська доба і сучасність; книги Богуміли Бердиховської «Jerzy Giedroyc – Bohdan Osadczuk, Korespondencja 1950-2000»; Володимира Великочого, Івана Монолатія, Юрія Плекана «Були трактовані наскрізь гуманно…» Косачівський табір для інтегрованих осіб в контексті українсько-польських взаємин у Галичині (1918-1919 рр.). Колективна монографія»; «Нова структурна політика в умовах відкритої ринкової економіки. Збірник наукових праць» за редакцією Джастіна Їфу Ліня та Алойзи З. Новака; книги Романа Дрозда «Українці Польщі: погляд на своє минуле (1947-2005 роки)», а також презентація проекту «Поляки і німці в радянській Україні в часи НЕП». У другий день учасників конференції ознайомили із діяльністю «Галицького клубу» та книгами за редакцією Лукаша Адамського та Гжегожа Грицюка «Волинь та Східна Галичина під німецькою окупацією 1943-1944» та «Волинь та Галичина за другими Сов’єтами».
У рамках ХІІ українсько-польської зустрічі експертів у Яремче з частиною її учасників було проведено робочу нараду на будівельному майданчику Міжнародного центру зустрічей молоді України і Польщі у Микуличині. Ректор Прикарпатського університету Ігор Цепенда ознайомив гостей з ходом будівельних робіт. Вже виведено перший поверх новобудови. Відбулась розмова із виконавцями робіт. Будівельники запевнили делегацію, зокрема, радника Офісу президента Олега Рафальського, у дотриманні взятих на себе зобов’язань та запланованих строків будівництва, адже з боку держави щодо цього проекту вони мають повну підтримку. Як фінансову, та і політичну.
Більш детальну інформацію, фото та відеоматеріали про ХІІ українсько-польські зустрічі можна знайти на сайті БІЛИЙ СЛОН, який є інформаційним партнером форуму, адже проект відбудови Обсерваторії на горі Піп Іван та будівництво Прикарпатським університетом Міжнародного центру зустрічей молоді Україні і Польщі у Микуличині завжди були і залишаються в центрі уваги поважного наукового зібрання.